В царстві Аїда сновиділа тінь

Розділ 54

Рано вранці вони умиротворені снідали на кухні разом, намагаючись зайвий раз не торкатися одне одного, щоб не довелося знову надсилати повідомлення Крістофу про  позаплановий вихідний. Керолайн дивилася на свого чоловіка блискучими очима, і він розумів, що з кожною хвилиною стримуватися стає дедалі важче.

- Не дивись на мене так, - попередив Снейп, допивши чай і встав  з-за столу.

- Чому?

- Тому що мені треба йти.

- Хіба я тебе тримаю? - здивувалася вона.

- Приборкайте свої бажання, місіс Снейп, - трохи суворіше, ледь стримуючи усмішку, сказав він їй. - Сподіваюся, ти не будеш так само дивитися на мене, якщо ми підемо на бал до Мелфоїв. Це  неприпустимо.

- Знаю-знаю, етикет.

- Ти так і не дала мені точної відповіді, чи йдемо ми, - нагадав він їй. Вона схилила голову до плеча:

- Підемо, чому б і ні. Коли там ця подія, через два дні?

- Через три. Тоді сьогодні або завтра сходимо до Емріса.

- Завтра, - вирішила вона, теж піднімаючись з-за столу. - Сьогодні ввечері мені треба скласти два  есе з рун в чар, і в мене практичне заняття з трансфігурації. Тож додому я сьогодні прийду пізніше за тебе.

- Коли ти ще встигла щось написати за ці дні? - здивувався він.

- З чар мені ще треба дописати сьогодні. Але я встигну.

Снейп уже ступив було геть із кухні, але потім зупинився. Подумавши мить, повернувся до Керолайн й обійняв її за талію. Вона обвила руками його шию:

- Ти ж збирався йти.

- Зараз піду. Я просто... згадав дещо.

- Що?

Він помовчав кілька секунд, збираючись із думками. Потім неголосно заговорив:

- Коли я був зовсім дитиною, мама часто розповідала мені історії. Вона розповідала мені легенди про рослини та квіти.

- Ось як? Тому ти й став майстром зілля?

- Напевно, частково. Мене інтригували ці легенди. Мені подобалося, що в них часто метафорично розкривалися властивості тієї чи іншої рослини, які використовують у зіллях. Але була одна квітка, абсолютно марна. Мені здавалося, якщо її ніяк не можна використовувати, то легенди про неї придумували даремно. Здається, я тільки зараз зрозумів...