Розділ 41

61 4 6
                                    

Повернувшись з уроку з трансфігурації, Керолайн, добряче втомлена і голодна, зупинилася перед ґанком свого будинку. Йти додому вона не хотіла. Чого вона там не бачила?  Щоправда, Макгонаґел задала їй стільки всього для відпрацювання, що треба починати готуватися до післязавтрашнього заняття вже зараз. Але думка про те, щоб взятися за якісь уроки,  не надихала. І навіть такий цікавий предмет, як трансфігурація, викликав сьогодні  тугу.

О... Учора, коли вони виходили на прогулянку, вона ж бачила Гаррі у вікні будинку навпроти. Може, він ще там?

Вона рішуче перетнула бруківку й зазирнула в наполовину розбите вікно.

- Гаррі! - покликала вона. - Гаррі, ти тут?

За прочиненою стулкою почувся шурхіт, а потім у вікні з'явилася знайома кошлата голова.

- Привіт, - Гаррі посміхнувся їй, і за цю його щиру, радісну посмішку без жодних хитрощів і подвійних сенсів Керолайн була готова його розцілувати. Настрій стрімко поліпшувався.

- А ти що, щодня тут? - запитала вона, з цікавістю розглядаючи його. На ньому була сіра куртка, завдяки якій він  зливався з місцевістю. Придивившись, Керолайн помітила, що тканина, схоже, зачарована і має ще й властивості хамелеона.

- Ні, тільки другий. Я на денному чергуванні, ми чергуємо по 8 годин. Мене скоро змінять. А післязавтра я на нічному.

- Ви що, чергуєте ночами біля нашого будинку? - жахнулася  Керолайн.

Гаррі відчинив вікно навстіж, легко перестрибнув підвіконня й опинився поруч із нею:

- Ну, а як ти хотіла, Кер? Міністерство розпорядилося охороняти вас цілодобово. Ось і охороняємо.

- Ти голодний? - запитала вона. Ніколи ще він не здавався їй таким дорослим. Про безтурботного хлопчиська, який обожнював пустощі, їй нагадували хіба що ці чорні кучері, що не піддавалися жодній укладці. Він навіть змінив окуляри. Скельця, як і раніше, були круглої форми, але тепер були вставлені в найтоншу металеву оправу, що дуже пасувала йому.

- Та ні, - Гаррі кивнув у бік відкритого вікна. - Джіні дає мені із собою бутерброди.

- О, Гаррі, - вона похмуріла, згадавши про Северуса і його охоронні чари. - Я б запросила тебе в дім, але Северус... Він закрив дім з усіх боків, і увійти туди можемо тільки я і він. А я не можу їх виправити. Щоб він не дізнався.

В царстві Аїда сновиділа тіньWhere stories live. Discover now