В царстві Аїда сновиділа тінь

Розділ 29

Прокинувшись уранці, Керолайн дозволила собі трохи поспати. Останні кілька днів їй рідко це вдавалося. Із сусідньої кімнати не лунало жодного звуку. Напевно, він ще спить або ж пішов на роботу. Вона так і не зрозуміла, чому він останні два дні провів удома. Не те щоб вона скаржилася, звісно. Учора він говорив про якусь роботу, яку робив весь день у підвалі. Але він казав їй не турбувати його, а ввечері вона геть про це забула, поглинута обговоренням міністерської змови.

Так незвично прокидатися самій у своєму ліжку після того, що було. Їй сподобалося спати з ним. Було так затишно...

Вона вибралася з ліжка і вдяглася, розчесала й заплела волосся і, не очікуючи жодних підступів, безтурботно спустилася вниз. Северус сидів на кухні з чашкою чаю. Мабуть, уже поснідав.

- Доброго ранку, - сказала вона йому й обійшла його, щоб підійти до робочої поверхні. Кілька секунд на кухні було тихо, і Керолайн  взяла чайник, щоб зробити чай і собі.

- Що це? - несподівані роздратовані нотки в його голосі змусили її повернутися і здивовано подивитися на нього.

- У що це ви знову вдягнені? - так само роздратовано повторив він.

Починається, подумала вона. Не з тієї ноги встав, чи що? Ці його раптові причіпки завжди вибивали її з рівноваги. Вона підняла підборіддя, але, побачила знайомий неприємний блиск у його очах, стрималася і спокійно відповіла:

- Джинси і сорочка, Северусе.

Він поставив чашку на стіл, брязнувши нею об блюдце:

- Я, здається, вже казав вам, що не бажаю більше бачити вас у такому одязі. Вдягніть ту безглузду сукню, яку ви маєте, візьміть у банку необхідну суму і змініть гардероб. Сьогодні.

- Северусе…

- Не сперечайтеся. А це... ганчір'я спаліть у каміні. Негайно, - він піднявся з-за столу і пішов у вітальню, давши зрозуміти, що розмова скінчилася, навіть толком не розпочавшись. Приголомшена Керолайн навіть не знала що сказати. 

 Вона різко розвернулася і, пройшла повз нього, піднялася сходами назад у свою кімнату.  Смикнула дверцята шафи. Ну й добре. Все одно вона збиралася сьогодні в місто. Ось-ось має повернутися ворон з відповіддю.

В очікуванні відповіді від Джіні Керолайн задумливо перебирала свої речі в шафі. Замінити гардероб. Він велів їй замінити гардероб. І спалити її старий одяг. Виявляється, у неї, крім нічної сорочки та білизни, все погане. Вона скинула і склала джинси, зняла з вішалок нечисленні блузки та кофтинки. Дістала стару сорочку в темно-синю клітинку. Потримала її в руках.  Спогади. Важкі спогади. Холод. Страх. Розгубленість. Образа. Пекуча образа. Вона струснула головою і рішуче кинула сорочку до решти купи одягу на підлозі. На полиці, що звільнилася, в найдальшому кутку лежав маленький квадратний згорток, обгорнутий пергаментом. Вона дістала його і поклала у свою сумочку.