В царстві Аїда сновиділа тінь

Розділ 22

Уранці Керолайн встала раніше і, як він і просив, приготувала йому сніданок, намагаючись приготувати так, щоб нічого не підгоріло. Їй хотілося зробити для нього хоч що-небудь приємне. Цікаво, що він готує собі вранці, коли вона спить? Їй якось і на думку не спадало розпитати, що він любить їсти. Вона знала, що він не п'є нічого міцнішого за вино, чай - тільки чорний, без цукру. А ось страви... Їй було так соромно, що весь цей час вона годувала його якоюсь бридотою, але готування на невеличких вогнищах їй не надто вдавалися, а знайома для неї газова плита, що стояла на цій кухні, не працювала.

- Доброго ранку, - Снейп з'явився на кухні так тихо й раптово, немов роз'явився сюди просто зі своєї кімнати. Вона озирнулася на нього:

- Доброго ранку. Майже готово.

- Дякую, - він сів за стіл і, щоб не відволікати її, заглибився в записи, які, мабуть, збирався взяти на роботу. Керолайн мовчки поставила сніданок на стіл, налила чаю і, з ваганням, піти чи залишитися, стала біля рукомийника. Снейп, підсунув до себе тарілку, глянув на неї:

- Ви не снідаєте?

- Я... згодом. Не хочу вам заважати. Ви, напевно, готуєтеся до роботи.

- Ви мені не заважаєте. Можете посидіти тут, якщо хочете.

Це теж було дивно. Він ніколи не пропонував їй посидіти з ним. Вона налила чаю й собі та обережно присіла на краєчок стільця. Снейп швидко з'їв всн, що вона приготувала (теж мені, приготувала, подумала вона, прямісінько кулінар століття - зуміла вряди-годи зварити вівсянку й не спалити її, і навіть тости не пригоріли. Щоправда, з малиновим варенням було смачно), і тепер допивав чай, переглядаючи аркуші пергаменту, що лежали перед ним, густо списані його дрібним, але дуже чітким почерком. Раніше їй не доводилося бачити, щоб він щось писав по роботі, і їй було страшенно цікаво, що ж там написано, та ще й так багато. Може, лабораторні нотатки для якихось досліджень? Утім, почати з ним розмову вона так і не наважилася аби не відволікти його від чогось важливого. Просто сиділа, пила чай і дивилася на його руки, що лежали поверх столу. Цікаво, він переодягається в якийсь робочий одяг, коли варить зілля? Або ж чистить свій одяг після роботи? Додому він приходив з ідеально чистими, білосніжними манжетами. Керолайн дивувалася, як йому вдавалося зберігати їх чистими. Все одно ж протягом дня десь забруднишся і не помітиш. От хлопчаки, бувало, виходили з підземелля, ледь не цілком облиті якоюсь виготовленою ними гидотою.