Повернувшись від Нарциси, Снейп швидко перевірив периметр, зачинив двері, опустив захисний купол, повернувся у бік вітальні, прислухався. Усе так само тихо. Було вже досить пізно, але в каміні ще горів вогонь, отже, Керолайн , ймовірно, ще не лягала спати. Сказане Нарцисою луною відбивалося в голові. Він уже зрозумів, що пошук компромісу неминучий, хоч не хоч, але раптово ця відносно невелика відстань у десять сходинок і кілька кроків вузьким коридорчиком здалася нездоланною.
«Ти боїшся, Северусе? Ти, який не боявся стояти перед Темним Лордом - боїшся?»
Він не знав, що страшніше - втратити життя чи його сенс. Але продовжувати тягнути це безрадісне існування, від краю й до краю завантажене однією лише роботою, йому не хотілося, так само як і залишатися в підвішеному стані, з думкою, що він ще міг би щось змінити. Якщо йому вистачить мужності знову переступити через себе і відкритися перед кимось.
Перед нею.
Снейп залишив мантію на вішаку й пройшов на кухню. Вечеря, як зазвичай, чекала на нього на столі в самопідігрівальному посуді. Їсти йому не особливо хотілося, але він усе ж повечеряв, чекаючи, чи не спуститься Керолайн. Це дуже спростило б йому завдання. Дивно, що вона не дочекалася його сьогодні. Він і раніше нерідко приходив додому пізно, але вона завжди чекала на нього. Снейп насупився, прибирав посуд зі столу. Якби вона справді так уже не хотіла його бачити, то, напевно, не чекала б на нього взагалі. Або ж, навпаки, хотіла досадити йому ще сильніше, перебуваючи в одному просторі з ним і повністю його ігнорувала.
Згори не долинало жодного звуку. І чекати, що вона таки зволить зійти вниз, явно не варто.
Почекавши, він розстебнув верхні ґудзики сюртука і піднявся на другий поверх. Минув двері до своєї кімнати, зупинився перед сусідньою. Із замкової щілини пробивався тонкий промінчик світла.
Знову ці зачинені двері. Скільки ж іще в його житті буде таких зачинених дверей?
Снейп заплющив очі. Кілька разів стиснув і розтиснув пальці, немов перед боєм. А потім неголосно постукав у двері:
- Керолайн? Ви ще не спите? Я можу увійти?
Павза тривала лише кілька секунд, але йому вони здалися чи не вічністю, в якій він лише міг відраховувати удари власного серця, що боляче врізалися під ребра.
ВИ ЧИТАЄТЕ
В царстві Аїда сновиділа тінь
FanficСеверус Снейп вижив після війни з Волдемортом, однак попереду непевне майбутнє. Суд, невідомість, то чи варто йому взагалі жити? Чи зможе Северус побороти своє минуле і віднайти шлях до щастя? Найближчою подругою Хлопчика, що вижив є інша дівчина...
