Дружина зомбі №1

Розділи 173-174

Розділ 173. Дилема

Му Іфань знав, що Му Юечен та інші хочуть щось обговорити, і це було пов'язано з сім'єю Джань, тому він знайшов привід повернутися до своєї кімнати. Тому що він боявся, що після того, як дізнається про справу з родиною Джань, він не зможе втриматися, і розповість все Джань Бейтяню.

Більше того, одна сторона — це людина, яка йому подобається, а інша — його сім'я. Тож він не хоче, щоб із обома сторонами щось сталося.

Му Іхан теж не мав наміру слухати розмову старійшин. Повернувшись на 80—й поверх, він пішов шукати Джао Юньсюань.

— Здається, твій батько справді замислився над словами доктора Є, — видала жінка, ледь побачивши його. — Ти ж не думаєш, що я божевільна?

— Мамо, ти була біля нього стільки років. Якби ти була божевільною, він помітив би, — заспокоїв її Му Іхан.

— Раз йому відомо, що я не маю проблем такого роду, чому він посадив мене під домашній арешт? — Спохмурніла Джао Юньсюань. — А цей невдячний лікар Є вже забув, що я для нього зробила, і навіть ляпнув таке твоєму батькові! Ми були такі добрі до нього у вихідні, а він все одно обернувся проти нас. Чим я могла його образити?

Ніхто й гадки не має, яка зла вона була, почувши слова лікаря. Навряд чи хтось захотів би опинитись на її місці. Адже, якби не настав кінець світу, таку людину відправили б на лікування до психіатричної лікарні.

— Слова доктора Є не мають нічого спільного із реальністю. Опинившись під контролем ментальної сили, він змушений був обмовляти тебе.

Вираз Му Іхана похолов, варто йому згадати про недавнє попередження Му Іфаня.

— Що? — Джао Юньсюань у шоці витріщила очі. — Лікар Є був не в собі? Хто керував ним?

— Му Іфань, хто ж ще, — процідив він.

— Але... Хіба у нього не здатність стихії вітру? — Жінка ще більше здивувалася.

— Найімовірніше, у нього їх дві: вітер і духова сила. Мамо, ти щойно потрапила під його контроль і переконувала дядечків і тітоньок, що збожеволіла. Крім того, ти ледь не розкрила свої секрети. Якби я не спустився дізнатися про результати обстеження Му Іфаня, боюся, наслідки були б жахливими.

— Так він керував мною, — обличчя Джао Юньсюань різко зблідло. — Раніше я здивувалася, бо не бачила як ти спускався, а потім ти раптом опинився переді мною. Я була сама не своя. На щастя, ти прийшов вчасно, інакше...