Дружина зомбі №1

Розділи 97-98

Розділ 97. Жінка генерал-майора Джань

— Здраствуйте, пане Му, я мама Жун Сюе, — жінка здавалася доброзичливою та приємною, намагаючись пояснити чого вона підійшла. — Я прийшла, щоб вибачитися за свою доньку.

Вона витягла Жун Сюе за руку з-за своєї спини.

— Вона розповіла нам, що трапилося в зерносховищі після того, як повернулася. Ми не були згодні з її поведінкою, то ж намагалися знайти вас та вибачитися, але нас зупинили люди генерал-майора. Тепер, коли ми бачимо, що з паном Му все добре, то можемо відчути полегшення, — жінка повернулася до своєї доньки. — Жун Сюе, чому б тобі прямо зараз не вибачитися перед паном Му.

В очах дівчини було видно її небажання, але обличчя виражало лише смиренність і каяття.

— Пане Му, мені справді шкода через те, що сталося. У той момент мною рухав страх, тому я наважилася на такий нелюдський вчинок. Сподіваюся, пан Му зможе пробачити мені...

— Пане Му, моя донька не надто розважлива, — швидко додала її мати. — Після повернення їй щоночі снилися кошмари. Її досі совість мучить за скоєне, і вона дуже кається. Сподіваюся, ви вибачте її.

Жінка продовжувала вибачатися за провину своєї дитини, але Му Іфань не мав наміру йти на їхні хитрощі.

— Мені шкода. Прошу пробачити мені за те, що я не приймаю ваших вибачень.

На самому початку, коли він тільки-но потрапив у свою новелу, Жун Сюе нагадувала його справжню сестру. Йому ставало легше на душі, адже на цьому світі він був не самотній. А через вроджену симпатію до дівчини він не міг виносити, коли вона сумувала.

Однак після того, що сталося на зерновому складі, йому перестало здаватися, що це рідна йому людина. Швидше прибулець, що натягнув шкіру його сестри. Характер сильно відрізнявся від того, що він знав, тож колишнє почуття комфорту зникло без сліду.

Він нормально не прописав характер цієї героїні в романі, то ж навіть не знав, якою буде її поведінка насправді.

Зараз Жун Сюе вибачалася перед ним, але варто ситуації змінитись у її бік, як вона знову почне плести інтриги.

— Я ж вибачилася, чому ти не приймаєш цього? — Вигукнула дівчина. — Не кажучи вже про те, що тебе не вкусили, і...