Дружина зомбі №1

Розділи 46-47

          Розділ 46. Майже обдурений

Як і передбачає назва, зовні стіни будинків селища Байбі покривав шар білого пилу. Через те, що вони були побудовані дуже близько один до одного, у людей виникало відчуття, ніби вони ходять по древньому місту.

Дотримуючись вказівок Чень Дона, двоє чоловіків йшли головною дорогою, нікуди не повертаючи. Запитавши по дорозі пару місцевих, вони швидко знайшли будинок старости.

Голова селища Байбі вже чув, що Джань Бейтянь з'явився до них купити рис, свіжі фрукти та овочі. Повний ентузіазму, він негайно провів їх у вітальню.

Му Іфань, якого не спитавши привели сюди, слухав уривки їхньої розмови і не міг не позіхати. Для людини, яка наперед знала, про що головний герой хотів поговорити зі старостою, це було особливо нудним заняттям.

Проте, коли вони вже збиралися залишити будинок голови селища, розвиток подій зробив черговий поворот. Раптом у селі з'явилися п'ятеро людей, які шукали місцевого старосту, щоб купити весь рис у Байбі.

Му Іфань підозріло оглянув новоприбулих. У його романі ніхто не суперничав із головним героєм у питанні купівлі продовольства. Він уявлення не мав, звідки вони взялися і чому пропонують ціну в кілька разів вищу за ту, що запропонував чоловік.

Джань Бейтянь вирішив не розпочинати переговори з ними. Дізнавшись, що інші люди пропонують велику ціну, він залишив будинок разом із Му Іфанєм.

У дворі старости вони натрапили на дорогу машину, мабуть, саме на ній приїхали ці п'ятеро. Номерний знак був G66333, отже люди прибули з міста G.

Повертаючись у будинок Чень Дона, Джань Бейтянь зателефонував до Сян Ґво і попросив його пробити власника автомобіля за номером.

Му Іфань скористався можливістю і вийшов на кухню.

— Дядечку Чень, ліки готові?

— Тільки зварив. Зараз наллю тобі в піалу, але не поспішай пити, бо обпечешся.

Чень Дон перелив ліки з горщика і повернувся до плити, де саме закипав курячий бульйон.

Му Іфань швидким рухом руки вилив вміст миски назад у горщик і накрив кришкою. Його губи самі собою розтяглися в задоволеній усмішці. Таким чином ніхто не знайде ліків у смітнику, а також не подумає шукати їх у горщику.