Дружина зомбі №1

Розділи 119-120

Розділ 119. Просто дайте мені померти

При погляді на людину, що притиснулася до нього, Джань Бейтянь відчув, як усередині розтікається умиротворення. З того часу, як він зрозумів, що Му Му — це Му Іфань, той ніколи не виявляв ініціативи торкнутися його, а зараз сам припав до його обіймів. Чи означає це, що йому пробачили те нерозуміння у зерносховищі?

Джань Бейтянь міцно обійняв його, поцілував у лоба і також закрив очі.

Проте людина в його руках неспокійно поверталася, його нижня частина тремтіла, чому він крутив то передом, то задом перед ним.

Щось було негаразд.

— Що ти робиш? — Пробурчав Джань Бейтянь, розплющуючи свої темні очі.

Сплячий раніше Му Іфань прокинувся від звуку його голосу і затрясся від ознобу:

— Я замерз.

— ...

Хіба мерзнуча людина не тремтить усім тілом? То чому в нього тремтить тільки те, що нижче за пояс?

— Як ти можеш мерзнути?

Зомбі не відчувають ні тепла, ні холоду. Що з ним не так?

— Я не знаю що відбувається. Якщо коротко, то моя дупа задубіла і... — хлопець повернувся і притиснувся до Джань Бейтяню. — І "маленький братик" теж. Таке почуття, ніби я голий стою на найвищій горі світу, що продувається всіма вітрами, через що моя гідність перетворилася на бурульку.

— ...

Уява чоловіка миттю намалювала оголеного Му Іфаня посеред снігу та льоду.

— Я описав усі подробиці, щоб ти міг зрозуміти, як мені холодно, — сказав хлопець.

— Тільки ці два місця мерзнуть?

— Так.

— Як таке можливо?

Подумавши гарненько, Джань Бейтянь дійшов висновку, що в усьому винна вода з духовного джерела.

Помітивши, що чоловік застиг на місці і нічого не збирається робити, Му Іфань сумно зітхнув:

— Не дивись так на мене, краще поспішай і зігрій мене.

— Як? — Здивувався той.

— Руками.

— ... — Джань Бейтянь утримався від пориву задовольнити його прохання. — Я принесу пляшку гарячої води.