Дружина зомбі №1

Розділи 37-38

         Розділ 37. Ледь не задихнувся

Очі Му Іфаня спалахнули здивуванням і розгубленістю. Він не очікував, що Му Юечен несподівано спитає саме це. Му Іхан швидко підвів очі й подивився на Му Юечена, наче здогадався, що хоче зробити батько.

— Якщо ні, то у мене є друг, донька якого досягла шлюбного віку, — спокійно продовжив говорити чоловік.

Коли Му Іфань почув це, він одразу згадав, що в романі згадувалося, що Му Юечен колись хотів звести Му Іфаня з Жун Сюе — старшою донькою і спадкоємицею корпорації Жун.

Оскільки хвилювання про рак кісток не давали йому спокою, він хотів якнайшвидше одружити свого старшого сина. Після весілля у нього навіть з'явилися б діти, які могли б продовжити його рід.

За сюжетом, Му Іфаня все ж таки вмовили зустрітися з Жун Сюе. Проте за обідом у ресторані він побачив миле личко Жун Янь, і пропав. Можна сказати, що це було кохання з першого погляду.

— Батьку, ти ж покликав нас не для того, щоб повідомити про це? — Перервав його Му Іфань.

Він знав, що Му Юечен бажає йому добра. На відміну від багатьох інших.

Більше того — між двома синами він благоволив саме Му Іфаню, оскільки той вирішив піти батьковими стопами і стати солдатом. Як його батько, він був дуже радий.

На жаль, старшому синові діагностували рак кісток, та й він більше не був колишнім собою. Отже він не збирався укладати шлюб, ходити на побачення наосліп і підкорятися волі батька. Знайомство з Жун Сюе, обличчя якої точнісінько схоже на обличчя його рідної сестри в реальному світі, робило таку річ як одруження неможливою навіть в думках.

Зрозумівши, що той не хоче розвивати тему, Му Юечен засмучено зітхнув і повернув серйозний вираз.

— Я, звичайно, запросив вас для іншого. Є одна важлива справа, яку я хотів би зараз обговорити.

Му Іфань та Му Іхан відчули, як змінилася атмосфера в кімнаті, і мимоволі вирівнялися на своїх місцях.

— Нещодавно мені повідомили, що незабаром у світі відбудуться великі зміни, що спричинять заворушення. Гроші, що ми використовуємо, стануть не більше ніж паперовим клаптям, а золото, срібло та коштовності перетворяться на купу марних прикрас. Виживе не той, хто багатий, а той, хто має достатню кількість їжі та припасів.