Дружина зомбі №1

Розділи 40-41

          Розділ 40. Навіть не думай втекти

Як тільки їжа була готова, Му Іфаня покликали поїсти.

— У мене є справи, тож я поїду на декілька днів, — Сказав Джань Бейтянь, коли завершив трапезу.

Му Іфань дивився на нього.

Якщо пам'ять йому не зраджує, то головний герой має залишити місто G через пару днів після укладання угоди з доктором Ґе на постачання медичного обладнання та ліків. Він вирушить купувати продовольство та інші припаси у прилеглих селищах. Але чому головний герой так рано їде з міста G?

Це ж не... не тому, що він побачив майбутнього Короля зомбі Му Іфаня?

Погано, що чоловік так поспішає з від'їздом. Значить, ще кілька днів налагодження контакту пропаде, а всі попередні зусилля були марними.

Му Іфань похмуро спостерігав за ним.

Його обличчя ніби говорило: «Ти не можеш кинути мене одного». Не витримавши його погляду, Джань Бейтянь зітхнув:

— Якщо ти вільний, то можеш поїхати зі мною.

Сказавши це, він не втримався і нахмурився.

Що відбувається? До чого він це мимоволі сказав? Навіщо йому брати цю людину з собою?

Коли Му Іфань почув це, його очі спалахнули, і він схвильовано кивнув:

— Я вільний, я дуже вільний, зовсім вільний! — Сказав це і поспішив на другий поверх, боячись, що Джань Бейтянь пошкодує щодо пропозиції. — Почекай мене! Я швидко зберу речі і повернуся.

Дійшовши до другого поверху, він знову крикнув:

— Почекай мене! Навіть не думай втекти!

Брови чоловіка вигнулися, наче йому було весело.

Здається, не так уже й погано взяти з собою цю людину. Принаймні він зможе особисто захистити його і не дозволить намистині Цінтянь щось наробити.

Му Іфаню знадобилося всього дві хвилини, щоб спуститися з чорним рюкзаком на спині.

— Можемо йти! — З радісною усмішкою сказав він.

— Нас не буде довго, — зціпив губи Джань Бейтянь. — З твоєю ногою все гаразд? Тобі треба в лікарню на огляд найближчими днями?

— Ні, мені просто потрібно взяти з собою ліки.

— Ти їх взяв?