Татусю, я знайшла тата!

Частина 3.

Ранок почався з Лійон. Вона за своєю натурою жайворонок і лише завдяки їй, Техьон останні роки встигав повністю проживати свої дні, а не по дванадцять годин, як у юності. Але у вихідний точно не хотілося так прокидатися.

Якщо він заснув з донькою, то зараз прокинувся один, а це й вихор було чутно по усій квартирі.

– Тато, тато, татусю, – у кімнату залетіла дівчинка з розгону стрибаючи на ліжко, випадково тріскаючи ліктем батька у пах. Дійсно, годі вже спати.

– Так? – голос після сну хриплий, але краще відповісти цьому янголятку, аніж знову отримати по горіхах.

– Я ж йду на день народження. Су-бо-та, – по складах вимовила вона. Лійон все ще вчилася розрізняти дні та правильно їх називати. Зранку її пам'ять бешкетувала, але Техьон підозрював, що навмисно, тому, що важно дитині вдати, що вона не розрізняє дні, коли треба йти у садочок або бавитися. Чоловік робив вигляд, що з розумінням ставиться до такого роду забудькуватості.

Сім'я зібралася на кухні. Лійон вже була вмита та причесана до свята. Лишалося лише одягтися і до десятої її забере Джису (мати однієї з подружок Лійон).

Техьон займався приготуванням сніданку, почувався, що просто чудово відпочив. З таким настроєм можна було навіть зайнятися чернетками деяких майбутніх статей.

– Татусю, а можна я розповім своїм подружкам про тата? У нього такий гарний голос, – буденно запитала донька.

Тут Техьон спустився з небес на землю. Здавалося, він забув про вчора або його пронесло. Але того не трапилося. Зараз, головне лишатися делікатним.

– Лійон, сонечко, ти не можеш розповісти про тата. Пам'ятаєш нашу домовленість?

Донька надула губи і задумливо погледіла уверх.

– Тато дуже зайнятий, і він не може нас бачити...

– Правильно.

– ... але я просто скажу, що він гарно співає, – ображено протягнула Лійон. Ця розмова з кожною хвилиною ставала напруженіше. – Я ж бачила по телевізору!

– Ось цього, ти точно не можеш говорити, – Те старався не підвищувати голос, це ніколи не було його методом виховання, але ставало все складніше з кожним вимовленим словом. Лійон не винна ні у чому, їй лише доводиться продовжувати розпорошувати почату брехню.