– Повірити не можу, перша сімейна мандрівка! – захоплено, майже співав Техьон. Хотілося б раніше подібної радості, але у всіх справи і робота. Та й чекав не дарма, вони не просто всі зібралися, так і ще зняли будиночок на Чеджу, набралися наметів та спальних мішків (для любителів гострих відчуттів), орендували великі сімейні машини. Це буде точно весело.
– Звідки в тобі стільки е-е-енергії? – посеред позіхання запитав Чімін. Він в одній руці ніс сумку Суиля, а на другій руці, наче коала, обліпивши руку і шию, сидів сам хлопчик. Він, як і його татко, позіхав і сонно кліпав оченятами, похитуючи головою, яка ледь трималася.
– Айгу, мій заспаний милий... похресник, – перехопивши у друга дитину, омега погойдував малюка, приводячи того в збуджений стан. Суиль і справді трохи розбурхався, посміхаючись беззубою посмішкою.
– Може, це погана ідея брати дітей із собою, – усе ще (як і місяць до цього) сумніваючись, запитав Чімін. – У машині з дітьми...
– Це ж сімейна подорож. Перша, між іншим, та й коли ще така можливість буде. Згадай, скільки ми відкладали, адже, то в Чонгука тур, то в Юнґі проєкт. А про дітей ми вже говорили – всі знають, на що йдуть. Тим паче цей солодкий пиріжечок точно не завдасть проблем, – Техьон жартівливо кусав-щипав Суиля, викликаючи заливистий сміх малюка.
Чімін зітхнув і не став нічого говорити, повертаючись до будинку, де відбувався неймовірний безлад і метушня.
– Який вередливий тато Чімін, – пробурчав Те, а почувши агукання похресника, сприймаючи це як схвалення, теж повернувся до будинку.
У їхньому з Чонгуком будинку, справді, творився хаос. Усі з учора притягли всі свої чисельні пожитки, валізи й дуже «необхідні» речі, що стануть у пригоді в поїздці. Ночували теж у їхньому домі, від того в кожній кімнаті перебувала перевищена концентрація людей: усі галасували, шукали шкарпетки/штани/мило/сніданок, бігали, як мурахи. У інший день самого Техьона злякало б подібне у своєму домі, але зараз він відчував піднесення, адже це він так довго організовував, вмовляв, узгоджував розклади, чекав і плекав надію, що вони всі зберуться. Весілля, діти, вдалі проєкти – стільки дорогих моментів, які хочеться відсвяткувати з сім'єю, що тепер стала такою величезною. Ось тепер, нарешті, всі у зборі. Скільки б не сумнівався Чімін, адже Суилю без двох місяців рік, але Техьону вдалося зібрати всю зайняту молодь, яка постійно сумнівається, до того ж малюк ріс настільки спокійним і лагідним – хіба він може створити якісь проблеми.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Татусю, я знайшла тата!
Fanfiction- Татусю, я знайшла тата! Кожен у житті прагне знайти своє щастя. Можливо, у Кім Техьона є перевага у цій непростій справі. А ім'я переваги - Кім Лійон. Україномовна версія фанфіку "Папочка, я нашла папу!"
