Татусю, я знайшла тата!

Частина 6.

Вперше це сталося два тижні тому.

– Юнґі-ші, до побачення! – шанобливо вклонилася вихователька, проводжаючи Юнґі з Лійон, яка сьогодні була незвично тихою. Сівши в машину, Мін не заводячи мотор, обернувся до малечі. Лійон сиділа, дивлячись на коліна, часом зітхаючи і поглядаючи на свій плюшевий рюкзачок, без якого вона ніколи не приходила до садка.

Юнґі не звично було бачити настільки тиху дівчинку, яка зазвичай ледве сідала в машину, вже в деталях встигала розповісти йому третину дня. Знаючи її, напевно, з десятої хвилини її життя, Мін зміг полюбити Лійон як рідну. Іноді він буквально видирав малу з рук Техьона, коли той втомлювався в перший рік, або зараз, коли донсен упирався, мовляв, «не хочу навішувати тобі свої проблеми, ти і так завжди з нею сидиш». Це так, адже Юнґі всіма своїми проєктами займався вдома, але забирати щоразу дитину з садка, доки її тато працює, було справжнім задоволенням. Задоволенням та тренуванням на майбутнє.

– І що ви робили сьогодні у садочку? – спробував розбурхати дівчинку, Юнґі. Та невпевнено подивилася, зітхнула. «Тяжко буде», - подумав Мін.

– Оппа ... якщо я розповім, можеш не говорити таткові.

Це серйозно. У них і так вже спільно з Лійон і Чіміном, повно секретів від Техьона. Але, Юнґі намагається бути кращим оппою, кращим прикладом.

– Якщо це щось серйозне, то тато має знати, – м'яко відповів той.

– Гаразд, – ледь чутно сказала Лійон і почала порпатися в рюкзачку. – Ось, – вона простягла Юнґі, дбайливо складений альбомний листок. – Нам сказали намалювати сім'ю.

Юнґі розгорнув листочок. Рукою трирічної дитини в лівому верхньому куточку було виведено слово «сім'я» (напевно, чуйна вихователька допомогла з написом, показавши зразок), на аркуші було зображено п'ять фігурок: у центрі, найменша з двома хвостиками, що стирчать у боки – Лійон, вона тримала за руку фігурку набагато вище з коричнево-рудуватим волоссям і великою усмішкою – Техьон; той за руку тримав найвищу на малюнку фігуру в білому халаті – Джин; по іншу руку намальованої Лійон були фігурки, що ненабагато вище за дівчинку (Юнґі посміхнувся від такого спостереження їх росту), одна з важко описуваним кольором волосся (чи біле, чи жовте) з пензликом у руці – Чімін, а інша...