Татусю, я знайшла тата!

Від автора

Вітаю себе із закінченням україномовного варінту фанфіку! 

Оскільки варіант цієї роботи був російською мовою, тому можу лише констатувати, що завершила друге максі. Можливо безглуздо, оскільки змінилася лише мова, але я так не вважаю. Дещо непомітне очам читачів змінилося, а я сама розумію, що новими фарбами заграли деякі фрази та епізоди цієї роботи.

Дещо повторюсь, але цей фанфік не мав стати камасутрою для початківців чи чимось подібним. Це більше про переживання, якусь буденність. Не обійшлося і без деякого надмірного позитиву - дивлячись на к-поп індустрію, тяжко знайти фінал подібний цій парі. Хотілося позитивно мислити що «різні Всесвіти» дотичні і можуть стати одним. Насправді, той «інший Всесвіт» відрізняється лише більшою публічністю, а люди там такі ж - зі своїми страхами, тарганами у голові, щастям і коханням.

Дуже сподіваюся, що вам не здається завершення «злитим». Це ваша думка. Я лишуся при своєму, що писати та читати далі буде вже занудно. 

Не хочеться прощатися зі своїми персонажами, але... лишу трохи перцю на бонуси.

Трохи проїдуся «катком» по власним персонажам. Я намагалася, хай і закадрово показати абсолютно різних людей і пари, що утворилися. Показати, що не важлива твоя стать, гендер, професія та виховання, коли ти пробираєшся через терни дорослого життя зі своїми проблемами. Якщо відкриєшся людині, що приєдналася до тебе у спробі допомогти і вибратися разом, то ніякі терни не страшні. Навіть вводячи Лі Хіонґа, я не планувала, щоб він «ламав малину» Техьону і Чонгуку. Він лише маленький капосний двигун, що підштовхнув Техьона розкритися і надалі довіритися Чонгуку.

Чімін-Юнґі. Пара, яку поєднала випадковість, які закохалися швидше, ніж це усвідомили. Юнґі став і буде першим для Чіміна у всьому, він одного разу пішов проти рідних у боротьбі за мрію. Чіміну нічого боятися за спиною такої людини, він і не буде, бо буде з ним пліч-о-пліч, а не за спиною. Різні, але схожі у своїх цілях та мріях. Сім'я – їх мета, надія та мотивація.

Джин-Намджун. Джин, нехай і успішний лікар, але під тиском батьків, стає невпевненим у своєму щасті. Хвилину він серйозний, а за мить ховається за жартами. Навіть його прохання знайти йому у пару знаменитість ховає в собі сарказм і глузування з себе. Так він залишається не впевненим, у «будиночку» з жартів і відмовок, коли зустрівся з Намджуном. Єдиний, хто здатний йому вселити довіру – брат. Здається, незначним вчинок, коли Техьон насильно впихує номер Намджуна в руку – сильний і чарівний стусан до дії.