Так се буває

3

Сьогодні неділя, а це означає, що вся сім’я Павла йде до церкви. Як завжди, всі сповідаються і причащаються, моляться ну і просто слухають проповіді священика. Напевне віра—це єдине, що об'єднує сім’ю Лисків(прізвище Лиско) та допомагає вирішити конфлікти. Ну як допомагає…В усіх сварках завжди правий батько, а якщо ні, дивитись першу частину речення. Звісно, так жити Павлу і Анні не подобається, але Бог сказав значить так треба.
Закінчивши всі справи в церкві, вони відправились додому обідати й відпочивати. Напевно це єдиний день в тижні, коли Флор не заставляє Павла щось робити, тому зазвичай син просто йде гуляти. Саме це він і зробив, пообідавши. Батько як завжди читає правила, які потрібно виконувати, але він просто не знає, що його вихованець буде проводити час не в компанії людей, а котів та кошенят. Блукаючи заплутаними вуличками Львова, Павло потрапив в тихий провулок, де було дуже багато нявкаючих пухнастиків. Лиско дістав котячий корм з рюкзака і заманив до себе декількох кішок. За ними, маленькою кучкою бігли нявкаючі малюки. Хлопець зробив майже ідеальний кадр як тут якийсь придурок на мотоциклі проїхав на всій швидкості й розлякав усіх пухнастиків. 
–А щоби твоя срака по шву розійшлася!–Подумки, послав Павло покидька і з сумним лицем пішов шукати котів. Так пройшло біля 3 годин, завдяки цьому інциденту фотограф зміг зробити прекрасні кадри в парку, а ще крім котів сфотографував білочок.
–Буде непогано виставити їх у сторіс–Так, роботи було в 2 раза більше, але аудеторію порадувати хотілось…Прийшовши додому, Павло переодягнувся поїв печення і сів за обробку. Закінчуючи цю нелегку справу він згадав, що в того Луки теж був схожий байк. Подумавши, він вирішив перевірити свою здогадку.Зайшовши в інстаграм, він побачив, що хлопець запостив сторіс на тому самому мотоциклі, з тим самим шоломом і в тому самому одязі. Недарма говорять, що Львів— велике село. Порозглядавши світлину, Павлу здалось, що не такий ж поганий в нього стиль одягу, та й пірсинг виглядає нормально. Після цього хлопець різко помотав головою й відкинув ці жахливі думки. Його батько завжди казав “Хлопці та дівчата які мають пірсинг, татуювання виглядають вульгарно, зустрічаються з своєю статтю, всі вони слухають шепотіння чортів і йдуть проти Бога”. До останнього в Павла були запитання, адже незважаючи на свої вірування, злі чорти все одно деколи нашіптували йому заглядатись на хлопців. Звісно зараз він це поборов…Але деколи сидячи вдома зовсім один йому так хотілось, щоб якийсь красивий хлопець обійняв його і…Павло різко встав з крісла і ударами по щокам пробував привести себе до тями. 
–ЯКІ В СРАКУ ОБІЙМИ З ХЛОПЦЯМИ? БОЖЕ МІЙ, ЧОМУ Я ДУМАЮ ПРО ТАКІ МЕРЗОТНІ РЕЧІ?!–Подумки, карав себе Лиско і обзивав всіма можливими і неможливими лихослів’ями… З того моменту пройшло біля 1.5год. хлопець лежав на ліжку й обіймав подушку тиша і нічого більше. Павло зміг привести себе до тями. Полежавши так ще приблизно 20 хв, він встав з ліжка, сів за стіл і почав повторювати математику. Звісно батько забороняв йому працювати в неділю навіть таким чином, але Павлу приходиться це робити, щоб не чути нашіптувань чортів.
Закінчивши і з тою справою, хлопець пішов їсти і десь приблизно о 12пп набрав гарячу ванну, ліг в неї і повністю розслабився, забуваючи про всі проблеми й невдачі. Було просто чарівно. Тепло огортало все тіло і через це Павло чуть не заснув. Просидівши в ванні біля 2 годин, хлопець виліз з неї і обгорнувшись халатиком відправився до кімнати. Далі зняв і його та з голою дупою заснув так і не розстеливши ліжко...
Цей понеділок був просто нестерпним, через холод в кімнаті голова дико боліла, а спину тягнуло. Ледве вставши з ліжка Павло, все таки вдівся і пішов снідати. Сьогодні буде екзамен по укр. мові/укр. літ. тому Лиско майже не хвилювався, адже знав ці предмети на 12. Поснідавши кашею з яблуками, хлопець наповнився енергією на наступні пів дня, тому щасливий й ситий, пішов вибирати собі одежу. Довго думати не хотілось, тому Павло взяв першу попавшу під руку футболку, нею опинилася голуба майка з білими хмаринками. Штани, він вирішив підібрати за таким самим принципом і йому попались білі а головне чисті спортивки. Якраз ідеально підходили до принта на майці. І ось такий білий і пушистий, Павло пішов на екзамен…Сидячи за одинарною партою, не знаючи абсолютно нікого з оточуючих хлопець занервував. Йому знадобилося приблизно 5 хвилин щоб почати писати хоч щось. Як виявилось питання тут були зовсім не важкі, тому Павло доволі швидко з ними закінчив і приступив до написання твору. Здаючи листок одним з останніх, він вилітає з кабінету і біжить в найближче АТБ за водою.
–Боже. Чому в 30 градусну жару, я не взяв з собою води?–думки.
Купивши попити, хлопець позбувається засухи і вже з спокоєм йде додому. Через цей, сраний, екзамен та жару, він був дуже виснажений і єдине що бажало його серце це поспати. Хвора спина нагадала про себе і тепер Павло просто старався витерпіти цю непросту поїздку Львовом. Це був той, самий, момент коли він жалів, що живе в історичному місці…