Невидимка

17.День зближення

Нарешті мішки були зняті, проте краще б цього не відбувалося, бо осліплююче світло приносить набагато більше дискомфорту за темряву.
Коли очі нарешті звикли, Рейчел повернула свою голову в бік та побачила Венздей.

– Як ти?
– Хороше питання, ще не знаю.
– Що ви забули у таємній схованці Белладонни? – долинув голос із темряви.
– Можеш зняти маску, Б'янко, я одразу тебе впізнала.

Окрім сирени усі інші члени товариства теж зняли свої маски, яких Рейчел відразу взялася розглядати і дуже скоро зустрілася поглядом з Ксав'є.

– Повернемося до справи - що ви удвох тут забули? Взагалі, це таємна схованка елітного клубу Белладонна, акцент на слові - елітного.
– Ми випадково завітали сюди, бо не думали, що невинна купка загадок зможе привести нас до чогось серйозного. – пояснила Адамс. – До речі, Рейчел тут не до чого, вона просто опинилася не в той час і не в тому місці.
– Так, моя прогулянка різко набула іншого сенсу, хоча я лише хотіла подихати свіжим повітрям.
– Достатньо, ваші виправдання мене не цікавлять. Краще скажіть, що нам робити з вами, просто так відпустити вас ми не можемо. – відповіла Барклай.
– А ви відпустіть й забудьте, у свою чергу ми теж забудемо цю дуже неприємну ситуацію і сам факт місцезнаходження тут цієї схованки.
– Я пропоную запросити дівчат вступити до нашого клубу.
– Ксав'є, ти випадково головою не вдарився?
– Ні. Взагалі, Венздей має право вступити до нас, її батьки свого часу теж були учасниками Белладонни. – вказуючи на фото відповів Торп.
– Добре, Адамс може залишитися, а от дівчинка-неведимка ні, й цьому є дуже багато причин.
– Взагалі ні мене, ні Рейчел не цікавить ваше збіговисько підлітків. – влізла Адамс. – Тому, як раніше сказала Браун, буде краще, якщо ви відпустите нас.
– Б'янка, ми не можемо тримати їх тут вічно, думаю, всі погодяться, що ці двоє нам не перешкода і їх можна спокійно відпустити.
– Кент правий, нехай йдуть геть.
– Добре, я почула вас, розв'яжіть їх.

Венздей разом з Рейчел як по клацанню пальців підвелися зі своїх місць тримаючи ту саму мотузку в руках.

– Я розв'язала їх ще п'ять хвилин тому.
– Схоже, комусь із вас потрібно подивитися пару онлайн уроків як правильно в'язати вузли, а то як таке можливо, що навіть я з ними впоралася.
– Я запам'ятаю це. – відповів Ксав'є, після чого стало зрозуміло, що саме він займався знерухомленням рук дівчат.
– Якщо це все, то ми йдемо звідси.
– Одразу б так. – видала Барклей. – І щоб більше я вас тут не бачила, зрозуміли?