Кубок По - одне з найважливіших змагань академії Невермор, яке проводиться вже 125 років поспіль. Особисто я не бачу в цьому святкуванні нічого особливого, єдиний плюс - жодних уроків, що не може не тішити.
Останні кілька днів учасники змагань дізнавалися про секрети інших команд і продумували стратегію, що приведе їх до перемоги. Мої друзі не стали винятком, навіть сама Венздей Адамс, яка погодилася на цю авантюру, щоб показати Б'янці Барклай її справжнє місце і на кінець змусити одягнути трохи простішу корону.
Навіть Ксав'є вирішив прийняти участь в цьому, але через прохання Аякса, що не дивно.
Ну а я, ваша покірна слуга, займу почесне місце спостерігача, це без перебільшення моє. А щоб не пропустити жодної дрібниці я спеціально в три шари нанесла консилер, щоб приховати синці під очима, і зі спокійною душею вийти на двір. Всі сьогодні у хорошому настрої, це трохи дратує, але головне посміхатися у відповідь і тоді ніхто не ставитиме зайвих дурних питань.
– Тобі тут не самотньо?
Дівчина настільки поринула у свої думки, що не помітила як до неї підійшла Мерилін.
– Ні, саме те. Я думала, що академія вже порожня, що всі збираються біля річки.
– Я якраз збиралася вирушити туди, але перед цим вирішила зайти до тебе, спитати про те, як ти.
– Бувало краще, голова страшенно болить, навіть таблетки не допомагають.
– Тепер зрозуміло, чому в тебе такий поганий настрій. – жінка поправила окуляри і вже хотіла піти, як згадала щось. – До речі, тебе нещодавно шукав Ксав'є.
– Навіщо?
– Мені невідомо, тим більше у ваші особисті справи я не збираюся лізти.
– На що ти натякаєш?
– Ні на що, до чого це питання?
– Просто мені здалося, що ти на щось натякаєш, от і спитала. – роблячи з себе саму невинність сказала Рейчел. – Але мабуть я помилилася, вибач.
– Не те, щоб помилилася, але в мене вже давно відвідує думка про ваші стосунки з ним.
– Якщо між нами з Ксав'є й існують якісь стосунки, то лише дружні, не більше.
– Так і бути - повірю на слово!
Торнхіл посміхнулася і пішла по своїх справах, тим часом та сама посмішка здалася Браун дуже дивною.
Або в мене параноя, або світ поволі божеволіє...
Добре, третій варіант має право на існування - я втрачаю розум при цьому маючи параною.
Оце я розумію букет усього і одразу.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Невидимка
FanfictionЇї життя завжди було наповнене болю та страждань. Вона ненавидить брехню, ненавидить гучні компанії. Лише тримаючи у своїх руках пензля вона відчуває себе живою, більшого й просити гріх. Але вона навіть уявити собі не могла, що зацікавить його завдя...
