Що ж, почнемо з початку.
Моїх батьків не стало, коли я була ще малою: маму забрала хвороба, батько - закінчив життя самогубством. Після цього я якийсь час жила у тітки, в якої були великі проблеми з алкоголем, тому з часом я наважилася втекти від неї, проте невдало - мене було оформлено до інтернату, через що у школі в мене були проблеми. Приблизно в той же період часу, я зустріла найщирішу та найдобрішу жінку в своєму житті - Мерилін Торнхіл, і через довгий час онлайн-спілкування, на початку цього навчального року, ми знову зустрілися. Завдяки тому, що Мерилін мала зв'язки, мені була надана можливість почати навчання у відомій академії для ізгоїв - Неверморі, де вона ще й викладає ботанічні науки.
Після дивних видінь, пошуків істини, квітки Диявола, роботи з копами, перших серйозних відносин з хлопцем та зустрічі з Хайдом, я дізналася про існування рідних.
Бабусі, дідусі. Вони живі.
І усвідомлено приспали мене!
До речі, ще один цікавий факт - моя сім'я є ізгоями, тобто я також ізгой, не людина як гадалося. Жах, занадто багато всього за декілька місяців.
Я не готова до усього цього, хочеться, аби це був просто страшний сон і щоб перевірити це зараз я розплющу очі. Один, два...
Ні, схоже не сон. А я так сподівалася!
Темну дерев'яну стелю не можна було ні з чим сплутати, Рейчел була в своїй кімнаті. Повернувши голову до вікна, вона побачила свого друга, що уважно щось роздивлявся за ним.
- Оце так сюрприз...
- Хто б казав!
Браун прийняла сидяче положення та жестом запропонувала хлопцю сісти поряд, що він одразу ж зробив.
- Ти бачив їх?
- Кого саме?
- Мою сім'ю.
- Так, і я трохи шокований.
- Точно не більше за мене! - підвищивши голос видала дівчина. - Їх поява в моєму житті змінює кардинально усе.
- Я не розумію...
- Вони заперечують той факт ким я була увесь цей час. Вони усі ізгої, мої батьки були ізгоями, а це означає, що і я ізгой.
Я не просила про це, то чому ж усе саме так?
- В мене немає слів, хоча що вже про мене казати, для тебе це така несподіванка.
- Ще й яка. Не хочу я бути ізгоєм, занадто багато відповідальністі, я ледве з обов'язками людини справлялася, а що зараз почнеться... Мені навіть думати про це страшно.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Невидимка
FanfictionЇї життя завжди було наповнене болю та страждань. Вона ненавидить брехню, ненавидить гучні компанії. Лише тримаючи у своїх руках пензля вона відчуває себе живою, більшого й просити гріх. Але вона навіть уявити собі не могла, що зацікавить його завдя...
