Невидимка

27.Зрада

Ніч - найпрекрасніший час, коли можна зробити щось погане. В нашому випадку - розбірки з Тайлером.

- А як ви... - почала Рейч, але була перебита Адамс.
- Пісня сирен, з власної волі він би не прийшов.
- А ланцюги обов'язкові?
- Звичайно. Невже ти хочеш, аби все вийшло з під контролю?
- Ні, нізащо.
- От і добре.

Логічно було припустити, що як тільки Галпін прийшов до тями, він почав благати відпустити його, але ніхто з присутніх не збирався поспішати робити це, проте варто було Венздей заговорити про тортури, як учасники "Белладонни" заявили, що це вже занадто і вони не збираються приймати участь в подібному.

- Я звичайно все розумію, але тортури не вихід.
- Дурниці, лише вони і здатні показати нам його справжнє обличчя.

Після цих слів Венздей знову вдарила хлопця електрошокером, через що він ледь не втратив свідомість.

- Може досить? Ще трохи і він назавжди стане овочем.
- Нехай так, головне, що не Хайдом.

Дякувати Богу, до гріху не дійшло - поліція вчасно з'явилася. Яким було моє здивування, коли першим, що сказала Адамс було - "Вони усі невинні, це була моя ідея."

Благородно, дуже благородно, проте шерифа зараз це не дуже цікавить, бо його любого синочка ось так жорстоко скривдили.

Було не складно припустити, що Рейчел відпустять без усіляких претензій, хоча Донован таки трохи образився на дівчину через те, що вона підтримала дії подруги, проте Браун і не думала виправдовуватися, бо усвідомлено підтримала Адамс.

Перш ніж повернутися до Невермору, Венздей дала зрозуміти, що з нею все буде добре й хвилюватися немає сенсу, але художниця не була настільки оптимістична і відчувала, що така витівка може мати за собою серйозні наслідки. Рейч не могла нічого зробити, тому без усіляких вагань повернулася додому.

На перший погляд кімната нічим не відрізнялася від того, що вона бачила вдень, проте щось таке відрізнялося й було дуже непросто зрозуміти що саме, поки погляд Браун не впав на її улюблені горщики з квітами.

Фіалки були нижче за Абутилон, а Олеандр взагалі був на найвищій полиці. В Монстери не вистачає декількох гілок, зріз акуратний. Це навіює думку, що хтось відчув себе господарем у моєму розсаднику і вирішив навести лад, ось тільки я бачу все інакше...