You are a light in a dark time |18+

23 частина

Массімо Моретті:

Я неохоче відсторонився від солодких губ Карлотти. Відкривши очі, побачив, що вуста дівчини були в крові. Вона провела пальцем по моїм вустам, стираючи з них її кров.

                            *****
Пронизливий дзвінок мобільного вивів мене з глибокого сну. Тепле тіло Карлотти, міцно притискалось до мене, голова вільно лежала на моєму плечі. Руде волосся так і манило, провести рукою по ньому. 
Гудіння телефону все більше дратувало сонний розум.

  – Так?– не подивившись на екран телефону відповів на дзвінок я.

– Любий мій сину,– ласкаво сказав тато, але вже тоді можна було готуватись до вибуху. – Якого дідька ти звалив на відпочинок та лишив усе? І куди ти дочку Беретті?– роздратовано процідив батько.

Мимоволі мій погляд повернувся до Відьмочки, що спокійно сопіла мені в груди. Руде волосся хаотично розсипалось з коси. Запах фіалок царив у кімнаті, заспокоючи мене.

– Карлотта зі мною,а за бізнес не переживай, Остін люб'язно погодився приглянути за ним.– тихо сказав я, щоб не розбудити дівчину.

– Я так і знав, що на тебе не можна покластися, за три тижні я буду в місті. Посмій лише притронутись до Карлотти, Беретті мені цього не пробачить, якщо з його єдиною донькою щось станеться,– вже тихіше сказав батько та завершив розмову.

Почулись гудки відбою. Поклавши мобільник на невеличкий столик, що стояв біля ліжка, я відкинув голову на подушку та подивився на стелю, що була однотонного білого кольору.

– Що сталось?– тихим та хриплим голосом сказала Карлотта, сонно піднявши голову.
Я лише подивися в її очі, які так і хотіли закритися.
– То був твій батько?– спитала та надто впевненно, та назад вляглась на моє плече.

  Я насупив брови від здивування, але не встиг відповісти, як дівчина хмикнула і відвела погляд.

– По розмові було важно не здогадатись,– хрипло сказала та в прижалась моєї руки. – Одного разу ми з сім'єю вирішили на вихідні з'їздити у наш заміський будинок, щоб всі відпочити від важких буднів,–тихо почала говорити та. – Ми там трохи затримались, в основному батьки займались якимись паперами, яких з рук випускали лише при необхідності.

Тоді ми з Крісом проводили весь час разом, ми тоді були малі. Цілими днями гралися та взагалі забули про школу. Це було прикольно,– дівчина розповідала це тихо та з деяким засмученням. – На другий тиждень нам стало сумно гратись на задньому подвір’ї і тоді ми пішли до озера, а там я впала з пірсу в воду та була вся мокра та після цього я захворіла, що лежала у ліжку тиждень,  брат був весь часом поруч та майже не відходив від мене. Мама приходила три рази на день, щоб дати ліки та зміряти температуру.
Вона рідко коли показувала свою прив'язаність та любов до нас, але то можна було пояснити,– сказала вона та замовчала наче думала чи розповідати мені це.
Моя долоня ніжно лягла на її шовковисте волосся та легко поглажувала його. Але вона мовчала та лише сильне пригорнулась до моєї руки.

Несвідомо в голову полізли усі моменти дитинства з сестрами.
Мені не довелося довго згадувати, оскільки таких моментів було занадто мало. Після смерті матері, батько постійно був не в настрої, а як тільки мені виповнилось дванадцять, він почав вчити мене тонкощам нашого бізнесу. Від тоді мій вільний час був проведений з батьком у офісі.
 
Дівчина провела рукою по моїх грудях, тим самим вивела мене з пастки спогадів.
– Всі щасливі моменти мого життя були з моїми сестрами або з друзям.– тихіше сказав я, – Я не можу поділитись ними з тобою,– тихо промовив я. – Може їх просто не існує,– збрехав я.
         
                               ****
Карлотта Беретті:

Гарячий чай зігрівав не лише від поганої погоди, що значно зіспсувалась за ніч, а й душу, яка розривалась на шматки. Поцілунок, який досі пам'ятали мої вуста, його смак та ніжність. Зробивши ще ковток паруючого чаю, я відсіклася, коли приємний гарячий біль окутала їх. Шматок смаженої свинини, ніжний смак м'яса заполонив рот. Розмова друзів стала гучніше та я змогла розібрати майже всі слова.

– Ох, добре що все волосся залишилось на голові.– сказала Іза приглажуючи рану на голові. На її щоці вже з'явився червоний слід від удару незнайомця. Від згадки про ту подію, рана на животі неприємно запекла.

Двері на кухню з свистом відчинились та голосно вдарились об стіну.

  – У вас дві години на те, щоб зібратись.– зло сказав Массімо,

– Що сталось, у тебе ж начебто настій добрий був....– Іза різко замовкла від злісного погляду Джо. Массімо послав гнівний погляд їм обом.
  – Остін подзвонив мені і судячи по його словах у нас великі проблеми,– процідив Массімо. Окинувши хлопців злісним попередженням, різкий погляд хлопця перемістився на мене та він без зупину кивнув головою, показуючи мені, йти за ним. 

  Довго не чекаючи, Массімо розвернувся та пішов сходами на верх, я завагалася, чи справді він мав те на увазі, але кинувши ще один шматок м'яса до рота, після чого невпевнено пішла за ним. Піднімаючись сходам вверх, в середині почало зростати хвилювання.

Чому він мене покликав? Чому ми маємо сьогодні відїжджати?
Піднявшись сходами, я побачила, що двері в кімнату Массімо були відчинені.
Зачинивши за собою двері, я зайшла до кімнати.