Відчинивши двері до кімнати Массімо, мене одразу укутав холодний вітер, оглянувшись, я помітила, що вікно було відчинене.
Хлопець сидів на ліжку опустивши голову на руки, які були перті на його коліна. У кімнаті був безлад, на шафі висіло декілька речей, ковдра ліжкові була скомкана, тумбочка, що стояла коло ліжка була завалена на бік. Я похитала головою та швидко підійшла до вікна, з поспіхом зачинивши його. Массімо не звертав на мене уваги, тоді я повільно підішла до ліжка та сіла позаду хлопця, мої руки опустились на його плечі, повільно опускаючись донизу поки не зупинились на його м’язистий живіт, від чого той випрямився та все ж звернув на мене увагу, я поклала своє підборіддя йому на плече, повільно погладжуючи його по грудях та животі.
— Ходімо збиратись,— тихо промовила я. — Зможемо швидше виїхати,- зробивши паузу сказала я. — Все наладиться.
****
Пів дня в дорозі виявились надто виснажливими та напруга Массімо не давала надій на розмови, якими вона могла розвіятись.
От нарешті ми зупинились, з тихим стогіном вийшла з автівки, трішки розім'явшись, я побачила невеличке двоповерхову будівлю, усю пофарбовану в чорний колір, а вивіска "Blek Blood" свідчила про те, що це був клуб.
****
Через декілька хвилин ми зайшли в середину та знайшовши собі місце біля барної стійки, я сіла на, на диво досить зручний, стільчик, який був надто високий для мене, але все ж мені вдалось залізти на нього.
— Щось будете?— несподівано спитав бармен. Повернувши голову в його сторону, я побачила молодого хлопчину. Він м'яко посміхнувся мені.
— Колу, будь ласка,– сказала я.
Повернувши голову, я продовжила дивитись на людей, які сиділи за спеціальними столами, граючи, напевно покер. Це єдиний вид гри, який я знаю.
— Вот ти де, я тебе зверху шукала, якого ти сюди спустилась?- несподівано заверещала дівчина позаду мене. Від переляку я різко підстрибнула. Перед дімною з’явилась постать дівчини, білявка була вдягнута в короткі шорти та короткий топ на тонких бретельках.
— Я ж тобі писала вдягнутись відкритіше. А ти прийшла, як черниця в цих джинсах та толстовці,— невдоволено сказала вона та підійшла блище. — А ти гарненька, чайові гарні матимеш.— проговорила та та кивнула головою на сходи, що вели на верх до клубу. Я все сиділа збентежена. – Чого сидиш, ходімо!– знов зарепетувала дівчина, якої я навіть ім'я не знаю.
ВИ ЧИТАЄТЕ
You are a light in a dark time |18+
RomansaЩо можна очікувати від сімнадцятирічного підлітка з простої італійської сім'ї? Карлотта-дівчина, якій життя диктувало всі правила порядності. Школа, хобі, університет. Такий план успішного та забезпеченого майбуття? Тоді він ніяк не підходив Карлотт...
