33 частина

119 9 2
                                    

Массімо Моретті:

Моє серце розривалось на дрібні шматки, як ця жалюгідна ваза. Я ее зміг їх вберегти. Душа розривається. 

— Пішло воно все, мені потрібно найти її,— після мого крику послідував голосний тріск скла. Залізна статуетка в мить розтрощила скляні двері шафи. Гул та пил підійматися кімнатою, тріски скла та дерева наповнювали кабінет.

—Мені потрібно знайти її,— прокричав я, що відлуння в коридорі досі кричала моїм голосом. — Потрібно знайти її,— Вже тихіше повторював я, та різко впав на коліна тримаючись за голову. — Знайти її.

 Карлотта Беретті: 

Голосні звуки ходьби заполонили кімнату, чужий, зовсім чужий голос кружляв моєю свідомістю, чужі руки чіпали моє обличчя, у животі все перевернулось коли руки почали мацати мою шию. Напевно шукаючи наявність пульсу, хотілось, щоб його вже не було... 

Пульс надто слабкий, несіть адреналін,— прокричав грубий жіночий голос, що відлунням пройшовся по свідомості. 

Массімо Моретті: 

— Сучий ти син Моретті, тобі довірили найважливіше в світі,– в усю зривав голос молодший Беретті, який першим ж рейсом прилетів сюди після дзвінку батька та вся його родина зупинилась у нас. — Я не розумію, як батьки довірили Карлотту вам, я буду лише сподіватись, що Романо ще не накачав її наркотиками, усі дівчата, що йшли від нього, в результаті здохали від передозування. Твоє щастя буде, якщо ваші люди найдуть її сьогодні ж, я її заберу подалі звідси. 

— Ти хотів щоб я її тримав на замку? Ми й так більше трьох тижнів просиділи в будинку, про який ніхто не знає,— моя лють зростала з кожною секундою дивлячись на чоловічу версію своєї Відьмочки, вони були наче двійнята, надто схожі одне на одного. — Можливо мені потрібно було її зачинити в кімнаті та не давати їй волі? Волі, яку вона так бажала, ти цього для неї хотів? Що ж я мав зробити? Мої люди завжди були коло неї, а коли ні то біля неї був я. Чи ти не розумієш, що через Ваші помилки та гріхи вона зараз розплачується, болю та сльозами. 

Його очі почали заливатись кров'ю, а вени на шиї набухли та щелепа міцно стислась

— Ти хочеш звинуватити мене в, тому що мою сестру викрали?— його ричання донеслось до мене з глушінням. 

You are a light in a dark time |18+Where stories live. Discover now