Зміїне Кубло 18+

Розділ 10

Цілий тиждень минув без пригод (Наомі старанно, кожного нового дня, виводила ножицями на стіні рисочки, щоб позначити пройдені дні), але на восьмий день, відчувши що потрібний момент ось-ось має настати, Наомі випробувала долю і під час вже звичного виходу в туалет з охоронцем, кинулася на нього.

Ефект несподіванки дозволив їй вибігти з дому непоміченою.

Той момент, коли вона бігла босими ногами по твердій дорозі, що вела до воріт, відчуваючи себе хоч на половину вільною, не можна було ні ж чим зрівняти.

Та вже біля воріт її схопили. Чоловіки зі зброєю брудно лаялися іспанською. Не через її втечу, а через заборону боса, завдавати їй сильних пошкоджень.

Наомі намагалась опиратися, і в неї це виходило досить добре, та проти шести озброєних чоловіків шанси були геть мурашині.

І її знову повернули до підвалу.

Про втечу, хоч коротку і невдалу, дізнався бос. Можливо, від того охоронця з розбитою губою (на коліну Наомі все ще залишився слід його передніх зубів).

Покарання не змусило себе чекати.

І хоч Наомі очікувала чогось страшнішого і жорстокішого, у копанні в квітникові також є доля чогось принизливого. Особливо, якщо брати до уваги основну стимуляцію її роботи - пістолет.

На годиннику було не більше семи годин ранку, можливо, навіть раніше, коли до неї в кімнату навідався Сантьяго.

Наомі очікувала, що станеться щось жахливе. Він міг багато чого з нею зробити, але замість того витягнув з будинку і кинув до клубнка.

Грузнувши колінами в багні, Наомі голими руками, без рукавичок, виривала з землі бур'ян, який повилазив поміж квітами. Його було чимало.

Над пишними, пахучими квітами крутилися бджоли. Вічно теплий клімат Колумбії дозволяв їм займатися запиленням з такою самою інтенсивністю, як і на весні.

Лише Наомі їхня інтенсивність не подобалася.

Вона боялася бути укушеною. Кусаються ці добрі літаючі мурахи занадто боляче.

Сантьяго не посоромився принести собі стільця для більшого комфорту і слідкував за процесом очищення квітника зі зручного місця, тримаючи пістолета біля себе.

Наомі знала, що він ніколи не застрелить її, а отже могла відмовитися дерти бур'ян. Та відмовитися дерти бур'ян, означало відмовитися від душу, туалету чи їжі. І, тим паче, за добру поведінку Сантьяго виділив їй зубну щітку і пасту. Ця подія звеселила Наомі. Адже чищенням зубів пальцями чи рушником настав кінець.