Зміїне Кубло 18+

Розділ 35

Наомі

— Я не вмію говорити красиво, але якщо,все ж, вмію говорити, то хочу тобі дещо сказати, Наомі. Ти, на перший погляд, ще та сука, до якої навіть не хочеться підходити, не те що говорити. Але так вже сталося, що або я виявився хворим, або ти, насправді, лише прокидалася сукою. Не важливо. Важливо те, Наомі, що я закохався. В тебе. Без жартів. Коли я дивлюся на тебе, то у мене стає тісно в грудях. Волосся дибки на шиї стає. Не знаю, чи це від закоханості, чи від того, що іноді поруч з тобою страшно знаходитися, але... я тебе кохаю. І хочу прожити з тобою все життя. Звісно ж, в мирі і злагоді. Без цього ніяк. З тобою, без цього ніяк.

Сантьяго стояв на одному коліні, важко дихаючи і тримаючи перед собою каблучку. Наомі, поки чекала на закінчення його зізнання, встигла здивуватися так, що у неї ледве очі з очниць не випали. І що це, в біса, було? Що за зізнання в коханні? Яке, до біса, кохання? Коли він встиг вдаритися головою?

І що це за вистава?

Її підстрелили для того, щоб Сантьяго зізнався їй в коханні? Так. Але ж вони мали схопити її ніжніше. А так, довелося діяти по ситуації. Довелося підстрелити її.

— Ти вийдеш за мене заміж, Наомі?— проговорив Сантьяго і усміхнувся. Зі стелі посипалися пелюстки квітів. Тільки пластикові. У Сантьяго була алергія. Наомі ще пам'ятала про неї.

Чи вийде вона за нього?

Рот надто довго був закритим, тому довелося відривати язика від піднебіння. Якби руки були вільними, то Сантьяго, без сумніву, отримав би не лише відповідь.

Ще й та жахлива попса гриміла в кімнаті.

Троянда, яку він до цього тримав в роті, опинилася на її ногах. Наомі не могла поворушити кінцівками.

Хотілося прокинутися.

Відкрити очі і зрозуміти, що весь цей балаган — всього лише нічне жахіття. Ще те жахіття.

Хтось позаду прочистив горло. Наомі це почула навіть скрізь ширму музики. Сантьяго всміхнувся ще ширше. Він чекав. Справді думав, що існує така можливість, в якій вона відповість "так, з радістю"?

— Пішов нахуй.

— Що-що?

— Нахуй пішов! Ні! Відпустіть мене нарешті!

Сантьяго всміхнувся ще ширше, махнувши рукою. Музика миттю зупинилася. Наомі змогла почути, яким важким було її дихання. З натовпу вийшов Нерео з ножем.