Зміїне Кубло 18+

Розділ 1

В кімнаті грала тиха, задушлива музика, що мабуть, була американського виконавства. Дівчина закинула ногу на ногу, видихаючи з легень їдкий дим.

Чоловік навпроти, плюючись піною, повільно сповзав з дивану, хапаючись за шию. Пальці різко і сильно шкребли судомне горло.

Він не мав чим дихати, повільно, дуже повільно, віддаючи себе в руки смерті.

Спочатку він почне захлинатися піною, що вже відбувається, потім глотка судомно стиснеться, що вже починається,  і легені посиніють від нестачі повітря.

Наомі, насправді, не знала, що відбувається з легенями, під дією цієї отрути, але могла здогадуватися, що синіти легені не будуть. Вона просто порівнювала легені зі шкірою обличчя чоловіка, яка вже почала набувати фіолетового відтінку.

Він впав з дивана на підлогу, скручуючись, ніби ембріон в материнській утробі. Наомі кинула недопалок до попільнички, обіцяючи собі скоро покинути.

Її погляд перемістився з чоловіка до вікна. Очі наштовхнулися на повний місяць. Десь далеко виднілися гострі багатоповерхівки Токіо.

Хрипкий кашель чоловіка почав перебивати музику.

Охорони за дверима кімнати не було. Незнайомий американець не був надто розумним, щоб привести з собою охорону, на зустріч з японською хвойдою.

Наомі вперше сподобалася в людях дурість. До того їй доводилося мати справу з охороною. Тепер же її не було.

Коли в очах чоловіка луснули всі капіляри, а піна змінилася кров'ю, Наомі почала в голові відраховувати секунди.

П'ять.

Хрипіти чоловік більше не міг.
Двадцять.

В кімнаті яскраво засмерділо їдкою сечею.

Тридцять п'ять.

Чоловік втратив можливість випльовувати кров. Тепер вона збиралася в його легенях.

Сорок п'ять.

Червоні очі різко випнулися з черепа. Почалися перші передсмертні судоми.

Шістдесят.

Він помер, дивлячись почервонівшими очима на високі підбори Наомі. Чи тільки на місце, де вони стояли.

Останню хвилину вона завжди подумки називала "остання подорож". Щасливці, яким дісталася "остання подорож", могли подорожувати тільки в одне місце. До ніг Матінки Смерті.