Зміїне Кубло 18+

Розділ 49

Сантьяго

Перевертаючи чиєсь життя з на голову, будь готовий і до повороту в своєму житті. В один момент все було прекрасно, а потім життя просто скотилося до вигрібної ями.

Проте, смерть його ще не спіймала.

Сантьяго курив, вже не думаючи про рак.

Який рак, коли декілька тижнів тому він тримав в руках власні нутрощі? І прекрасно пам'ятав, які вони на дотик.

І який на дотик біль.

— Тобі б потрібно було ще відпочити, побути під наглядом лікарів. Шов повністю не затягнувся. А у мене все, поки що, під контролем,— Нерео зустрів його в кабінеті.

Сантьяго важко дихав після спуску в підвал.

Поранення обмежило його фізичні можливості.

Випроставшись, Сантьяго витягнув з кишені сигарету і поклав до рота, Нерео йому підкурив. Зробивши декілька затяжок, він заьиснув сигарету зубами і зі всієї сили вдарив друга в обличчя.

Той крякнув.

Велике тіло налетіло на купу будівельного сміття, розкидаючи його кімнатою.

Рана запекла.

Нерео лаявся, з розбитого носа періщила кров.

— Все під контролем? Мої наркотики у Ятагави, мої гроші у Ятагави, Барерра вбив моїх людей і хотів вбити мене. І мій найвірніший солдат зараз маринується в цьому підвалі. А ти навіть не прослідкував за своїм ротом. Де твоя повія?

Нерео піднявся, всідаючись на підлогу. Одна долоня була біля носа, другою він струшував пил зі штанів, дивлячись лише на свого боса.

— Я не знаю. Кудись поділася ще три дні тому. Але її шукають. Я помилився. І якщо ти вважаєш, що моя помилка заслуговує покарання, то я готовий його понести.

Сантьяго нічого не відповів, роблячи ще одну затяжку. Гіркий дим розповсюджувався легенями і він відчував від цього полегшення.
Покарання не буде.

Помилки не завжди призводять до чогось поганого. Або просто у його випадку все повернулося, як треба.

— Поговоримо про це потім. Я живий. І цього достатньо,— втомившись стояти, і згадавши настанови лікаря, Сантьяго всівся. Старий стілець зарипів під ним,— чому ти тримаєш Дона тут?