Зміїне Кубло 18+

Розділ 27

Масахіко

Якщо до опинення на території Барерри, він вважав Колумбію дном, то після того вона опустилася у нього ще нижче.

Торгівля наркотиками і зброєю, безсумнівно, процвітала. Так сильно, що було навіть трохи страшно, на що перетвориться місто за декілька років. Проституція цвіла, ніби в свої найкращі роки.

Території були прибутковими.
Але, не дивлячись на все, яким же цей бос був тупорилим.

Напевно, навіть два плюс два в голові не складе.

Тупорилим і ситим до грошей. За гроші кожен би захотів прихистити його з дівкою на декілька днів. Але довелося обрати цього. Через спільного ворога.

Барерра має гострий розум. Але не в сфері математичних обчислень. Звітами у нього займається хвойда. Масахіко це неприємно вразило. Для нього було неприпустимо підпускати жінок до важливих паперів.

Можливо, та шльондра і справді нічого не розуміє, а, можливо, колись встромить йому ножа в спину.

Після невдалої зустрічі він був розлючений. Невже справді можна притягнути на ню хвойду і запевняти, що вона мовчатиме? Це чисте божевілля.

Аби не йти до своєї кімнати, Масахіко впав на диванчик перед дверима і поглянув на відрізану фалангу мізинця. Сеньйор Делгадо. Кучерявий бик, який думає, що так зробить його зрадником.

Все заради Наомі.

Заради зрадниці Наомі.

Йому немає бути до цього діла. Він має лише привезти і віддати її Імператорові. Нехай він сам вирішує, що робити з донькою. Але як же сильно йому самому хотілося її покарати. Заради неї він втратив половину пальця і зуби.

А вона обійшлася з ним так. Сука.

Масахіко витягнув з кишені сигарети, підкурив. Дим кусав легень, але він не кашляв.

Як же йому все тут не подобалося. Кухня, жінки, мова, чоловіки. Готували вони жахливо несмачно, жінки були такими свавільними, ніби їх не вчили правильно поводитися, про мову взагалі немає, що сказати, а чоловіки... тупорилі латиноси. Нічого не бачать, поки їх не вмочити обличчям в те багно.

Цей Барерра, який вважає, що повіям можна довіряти. Делгадо, що думає обхитрити Імператора, викравши його дочку.

Докуривши, Масахіко викинув недопалок на підлогу і піднявся, прокручуючи яблуко між пальцями. Двері своєї кімнати він пройшов, рухаючись далі.