Доле, чому?

11

"Чому він так дивно себе вів? На вигляд така проста людина, а сам не знати що. Що мені робити? Як його розкрити?", - думав Квансу.

Муйон і Хьонджін йшли додому разом.
-Хьонджін, може ми таки колись підемо до екзорциста?
-Не треба. Він пошле мене і скаже, щоб я ніколи не приходив. Ти ж не віриш, що мене переслідують демони. А я, здається, бачив ще одного. Такого я теж ще не бачив ніколи. Він стояв під деревом за твоєю спиною. Дарма я переїхав до міс Лі. Вона в небезпеці через мене. Вона ще й нічого не знає. Я їй сьогодні все розкажу.
-Не кажи. Не лякай її.
-Але якщо вона нічого не знатиме, буде ще гірше. От як мені поступити?
-Це твоє діло.

Хьонджін прийшов додому. Нікого нема, так як міс Лі ще на роботі. Він не боїться, навіть навпаки відчуває, що в безпеці. Чомусь жити тут йому набагато легше ніж будь де.
В своїй кімнаті він знайшов записку:
"З чого почати? Ах, так. Я не образився на тебе, не думай, що це так. В мене є свої причини не з'являтися, тому не ображайся.. Тоді, коли тебе побили..Що я скажу..Я не захистив тебе. Ти не маєш покладатися тільки на мене. Я думаю, ти це вже й без мене зрозумів. О, так. Перейдемо до найважливішого. Я розберусь з тим демоном з яким ти сьогодні стикнувся. І ще: не водися з Квансу. Мені здається, він щось замишляє проти тебе, тому остерігайся його.

П.с: я бачу, що в тебе все поки нормально, жити можна. З цією тіткою ти в безпеці, тому слухай і не ігноруй її
         Друг, бо Демон дуже підозріло"

Хьонджін прибрався в своїй кімнаті і вирішив приготувати щось на вечерю.
Міс Лі прийшла пізніше на три години.
-Хьонджін, ти вдома?
Відповіді вона не отримала.
На кухні жінка побачила вечерю.
Хьонджін спав в своїй кімнаті. А біля нього хтось сидів.
-Мінхо.
-Мене тут нема, - відповів він.
-Підійди сюди.
-Я вже йду.
-Поговори з мамою.
-Що? Мамою? В мене нема мами. Вона мене викинула.
-Мінхо..
Він просто зник.

***
-Тату, я, здається, знайшов того, хто так обійшовся з тобою. Він дивно себе поводить. А сьогодні з ним щось дивне сталось. Ніби в нього хтось вселився.
-Покарай його за мене!                           
-А якщо він щось зі мною зробить?
Чоловік промовчав, бо не знав, що сказати.
-Мої хлопці його побили позавчора. Він ще, напевно, в лікарні.
-Цього лише виписали. У нього синці на тілі. Це точно він.

***
Хьонджін прокинувся о 23:17.
-Я ж уроки не зробив.
Хлопець кинувся до книжок, але все було написано.
-Дивно. Я ж їх точно не робив.
Він пішов на кухню.
-Я приготував вечерю. Ви куштували? Як Вам?
-Смачно. Ти давно навчився готувати?
-Давно.
-Чому прокинувся?
-Я уроки не зробив, але виявилось, що вони вже зроблені, - усміхнувся хлопець.
До нього зателефонували.
-Чому не брав слухавку? - запитав психолог.
-Я спав. Чому телефонуєте так пізно?
-Чому не прийшов на прийом?
-Я не записувався.
-Образився?
-А чом би ні? Замість підтримки Ви тиснете на мене.
-Ти сам собі це придумав.
-Але Ваші слова звучали так, - сказав Хьонджін.
-Прийди завтра.