Чарівний Примарний Лікар

Частина 18. Сильний ворог

Ло Ю тільки відчув, як йому вибило весь дух, ніби якась сила штовхнула його ззаду. Після того, як його відштовхнуло майже на сто метрів, тиск, через який йому було важко навіть дихати, також зник, і він відчув, що відновив усі свої сили.

- Пані!

Він озирнувся і закричав тільки для того, щоб побачити складну криваву масу на місці, де вона стояла. Дрібні криваво-червоні лінії сочилися з-під землі, і здавалося, що вони утворилися кров'ю. Ця величезна маса випромінювала сильний запах крові та смерті, і це видовище змусило його серце мимоволі затремтіти.

Хоча він так довго був сторожем Фен, він уперше зіткнувся з такою жахливою і шокуючою сценою.

Він повинен був негайно піти, але він побачив, що його господарка все ще там. Без подальших думок хлопець хотів бігти назад, але її голос пролунав люто.

-Іди туди, куди я сказав! Виконувати наказ! - закричала Фен Цзю, її голос наповнився тиском, що вселяє благоговіння, і це змусило його зупинитися.

- Пані...

Його очі були червоними, коли він боровся зі своїми емоціями, він почував себе всередині абсолютно жахливо. Якби не він, його Хазяйка не потрапила б у таку скруту. Якби не він, його Хазяйка могла б втекти... якби не...

Розум наказав йому негайно послухатись її команди і швидко втекти, бо він був просто слабкий. Він не міг протистояти тиску експертів Золотого Ядра, і якби він залишився, щоб допомогти їй, він би тільки плутався під її ногами. Він не мав вибору, окрім як тікати з важким серцем.

То була його Хазяйка! Саме вона ризикувала своїм власним життям, щоб урятувати його! Як він міг так просто піти?

- Швидко, йди!

Фен Цзю кричала, і вона більше не мала вільного часу, щоб звертати на нього увагу. Вона відвела погляд і глянула на криваву масу біля своїх ніг. Маса мала складний малюнок із заплутаними лініями струменевої крові. Вона гадки не мала, звідки взялася свіжа кров, але аура смерті була надто важкою, кожен би через це почав втрачати сили.

Після того, як Фен Цзю крикнула на нього, Ло Ю стиснув зуби і повернувся, щоб піти.

- Маленький вогонь, я взагалі не можу поворухнути ногами, ти знаєш, як розламати цей кривавий масив?

Запитала вона маленького Вогняного Фенікса, перебував з нею, завдяки її розуму, і її погляд зупинився на сухому старому, що сидить посередині.