Бийся до кінця!/Fight to the end!

Бійка на задньому дворі школи

   Ми оглянули дім, в ньому крім нас нікого не було. Ми вийшли з дому, я закрила його і ми пішли. Через 20 хвилин ми були коло школи. Ми зупинилися.

- Так, домовились? - запитав Юнги.

- Да. - відповіли ми.

- І ще раз. - сказав Юнги - Халей спочатку ти перша йдеш, а ми будемо за углом.

- Ага. - сказала я.

- Якщо їх буде багато, то ти дай нам знати, типу: "О дождались мене" - сказав Юнги - Окей?

- Да. - сказала я.

- І якщо будуть бити ми прийдемо. - сказав Юнги.

- Окей, тоді йдемо. - сказав Чонгук.

   Ми пішли. Я завернула на задній двір, а хлопці як і домовлялися, залишилися за углом. Я побачила там людей з 10 не більше. Я  трохи підійшла і стала.

- О дождались мене? - запитала я, тим і дала знать хлопцям що багато є.

- Та канешно. - сказала Квонсуа.

   Вона підійшла до мене і як не встигла я щось сказати як вона дала мені пощочину.

- Ти шо робиш? - запитала я в неї.

   Тут як це почули хлопці, то вони вийшли зза угла.

- А це ще хто? - запитала Квонсуа.

   До мене підійшли хлопці, і стали коло мене.

- А хто вам треба? - запитав Хосок.

- Ох ці дурачки повернулися. - сказала Квонсуа.

- Це ти кого обізвала дураками? - запитав Чонгук.

- О, то вони ще наглі? - запитала Квонсуа.

- Ага, геть такі самі як ти. - сказала я.

- Шо ти сказала? - сказала Квонсуа і потягнулася вона рукою до мене.

   А я вже чекала на удар, але як відкрила очі, то побачила, шо Юнги тримає її руку.

- Ще раз на її руку піднімеш, я тебе вдарю. - сказав Юнги

- А давай вже. Давай, давай. - сказала Квонсуа.

   Юнги опустив її руку.

- Ха, так і знала шо ти слабак. - сказала Квонсуа.

   Юнги не витримав і дав їй ляпаса, а з толпи підбігає хлопець до Квонсуи.

- Е парень, ти шо робиш? - запитав він.

- А шо вона робить? - сказав Юнги.

   Той хлопець вдарив Юнги аж Юнги назад. Я трохи злякалася і підійшла до Юнги

- Все добре? - запитала я.

- Да, да йди до хлопців. - сказав Юнги і легко мене відштовхнув.

   Я підійшла хлопців, а Юнги вдарив того хлопця. Так вони почали битися, потім з товпи ще 5 хлопців вийшло і направились до Чонгука з Хосоком. Хосок відвів мене трохи дальше, а сам пішов битися. Остальні дівчата просто втекли - боягузки.

   Хлопці билися десь 15 хвилин, я все ніяк не могла їм допомогти. Але одне радувало що Юнги менше падав і получав, так само і Хосок з Чонгуком. Коли двоє вже лежали а двоє втекли, то остальні здалися і теж втекли. Коли я побачила шо вони втекли, то я підійшла до хлопців. У Юнги, була губа розбита і кулаки побиті. У Хосока були тільки кулаки, а у Чонгука на лиці де не де подряпини і теж трохи руки побиті.. Ми пішли до їхнього місця.

" - Добре шо тато з мамою прийдуть аж у 22:00. Хоть трохи побуду з хлопцями. " - думала я.

   Ми прийшли і сіли на диван.

- У вас є якась мазь, або пластири? - запитала я.

- Да є, можеш подивися там у тумбочці. - сказав Хосок.

   Я встала і направилася до тумбочки. Я відкрила тумбочку, взяла мазь і пару пластирів. Сіла коло хлопців.

- Ну хто перший? - з посмішкою запитала я у хлопців.

- Я! - сказав Хосок і сів коло мене з іншої сторони.

- Добре. - сказала я.

   Я взяла його руки і побачила що є подряпини і де йшла кров. То де подряпини я маззю обробила, а де кров то витерла і заклеїла пластиром.

- Дякую. - сказав Хосок.

- Будь здоровий. - сказала я - Хто дальше?

- Я. - сказав Чонгук.

- Окей. - сказала я і підсіла до Чонгука.

   Спочатку взяла його руки і теж обробила як у Хосока. Потім подивилася на лице і побачила теж пару подряпин, теж обробила маззю. Залишився Юнги.

- Тобі оброблювати рани? - запитала я у Юнги.

- Давай. - сказав Юнги і підсів до мене ближче.

    Хлопці пішли в туалет. А я почала оброблювати рани. Спочатку на руках а потім коло губи. І коли дійшла до губи, то звісно ж маззю. Помаленьку пальцем помазувала.

- Ай. Больно. - сказав Юнги.

- Извини. - сказала я і забрала руку.

- Нічого страшного. - сказав Юнги.

   Я ще раз помазала рану і дальше перейшла до рук. Там де не де пластирами. 

- Дякую. - сказав Юнги.