Бийся до кінця!/Fight to the end!

Незабутній вечір

Я встала і поклала на місце мазь і остальні пластири. Коли я вже сіла коло Юнги, то прийшов Чонгук з Хосоком. Чонгук так сів коло Юнги, що Юнги впав на мене на диван. Ми майже не поцілувались.

- Е шоце ви робите? - запитав Чонгук.

Юнги піднявся, а я сіла нармально.

- Нічого. - сказав Юнги.

- Ага. - додала я.

- Ми бачимо. - сказав Хосок.

Я подивилася на Юнги, а він в цей час теж на мене. І ми як побачили це то відразу ж обоє обернулися. Хлопці подивилися на нас і усміхнулися.

- Юнги, а ти не против якщо ми тут діскач замутим? - запитав Чонгук.

- Я тільки за. - сказав Юнги.

- Халей, ти остаєшся? - запитав Чонгук.

- Ну якшо можна. - сказала я.

- Окей. Тоді готуємося. - сказав Хосок.

- Люди будуть через 10 хвилин. - сказав Чонгук.

І ми почали приводити все до ладу. Чонгук з Юнги дістали дві колонки з пів мого росту, і підключили їх у сеть. Як раз прийшов хлопець, у якого було багато музики на телефоні. Він дав телефона і хлопці підключили музику. Вже через 9 хвилин були і інші, приблизно 8 дівчат і 7 хлопців. І началася туса. Майже всі хлопці принесли спиртні напої. Я спочатку сиділа на дивані, як пізніше до мене підсів Чонгук.

- І чого ми сидимо? - запитав Чонгук.

- Та шось не танцюється. - відповіла я.

- То на хоть випий. - сказав Чонгук і протягнув пиво.

Я взяла, бо не хотіла обіжати Чонгука. Випила пів бутилки і віддала Чонгуку.

- От тепер йдем танцювати. - сказав Чонгук.

- Йдем. - сказала я.

Ми встали і пішли танцювати... Через трохи я стомилася і сіла на диван. Як закінчується весела пісня і починається медлячок. До мене підходить Юнги.

- Можна з тобою потанцювати? - запитав Юнги і протягнув мені руку.

- Можна. - ледве прознесла я.

Я взяла його руку, і Юнги повів мене в центр. Він однією рукою обхватив мою талію, а другою взяв мою руку. А я положила свою руку йому на плече. І ми почали танцювати. Мені так було добре на душі, я того вечора була найщасливіша... Коли ми дотянцювали, то ми пішли і сіли на диван.

- А ти гарно танцюєш. - сказав Юнги.

- Ти теж. - сказала я Юнги і посміхнулася.

Юнги подивився як я посміхалася і сказав.

- У тебе дуже гарна посмішка. - сказав Юнги і поклав свою руку на мою.

- Дякую, ти перший хто сказав мені за мою посмішку. - сказала я - І взагалі, ти перший хлопець з яким я так говорю.

- Правда? - запитав Юнги.

- Правда. - відповіла я Юнги.

Ми так сиділи. Юнги тримав мою руку і дивився на мене. Потім він оглянувся на товпу а потім на мене.

- Йдемо. - сказав Юнги і потягнув мене за собою.

- Куди ми йдемо? - запитала я.

Він мені не відповів. І завів трохи дальше від товпи, мабуть шоб ніхто нас не бачив. Він привів і прижав мене до стіни.

- Діло в тому що ти мені дуже сподобалася після нашої першої зустрічі. - сказав Юнги і облизав свою нижню губу.

- Якщо чесно... - сказала я - Ти мені теж.

В той момент Юнги це почув, то на його лиці появилася посмішка.

- Правда? - запитав Юнги.

- Ага. - відповіла я.

- То чого б нам и не... - коли Юнги уже це договорив, він взяв рукою провівся по моїй нижній губі.

А потім просто взяв і поцілував мене. І коли Юнги забрав свої губи від мої, нас знаходить якась дівчина.