Бийся до кінця!/Fight to the end!

Дивна розмова

Ми ще побули в класі і вже урок розпочався.
   Мені було цікаво хто ж попав в ті 16 людей які хочуть танцювати. Думаю не всі дівчата, а то почнуть говорити шо танці це для дівчат, а я ж хочу довести шо танці це і для хлопців також.
   Минули всі уроки, я попрощалася з хлопцями і пішла до секретарки. З нею я вже пішла до залу де мають робити ремонт. Я їй запропонувала свою ідею для ремонту. Де розставити дзеркала, якого кольору стіни, який тип пілоги і де розставити апаратуру.
   Ще секретарка порадила мені поставити біля апаратури диван, де могли б відпочити кожен з нас, не всі зразу звісно, але ж. Короче запропонувала маленьке місце для відпочинку.
   Ми все узгодили і на спеціальному планшеті вивели приблизно як буде виглядати зал. Після я пішла додому з радісним настроєм. Коли зайшла в прихожу, то мене зустрів тато.

- Чого така радісна, аж сяєш? - запитав тато.

- Я тобі зараз таке розповім. - сказала я і підійшла до тата на диван.

- Уважно слухаю. - сказав тато.

   Я йому розповіла про сьогоднішній сюрприз для мене від директора. Після розповіді.

- Ти вже відповідальна стала, раз тобі директор довіряє таке. - сказав тато - Але я цим пишаюся.

- Дякую. - сказала я - Тоді я піду поїм, повчу уроки и ляжу спати раніше.

- Добре. - сказав тато.

   Я пішла в свою кімнату і переодягнулася. Поїла, повчила уроки і як сказала лягла раніше.
   Наступний ранок. Я проснулася бодрою, напевно через те шо раніше лягла спати. Одягнулася, взяла сумку і пішла в кухню, там ситно поїла і пішла в школу. Коли заходила в подвір'я школи, то побачила як приїхали робітники з ресурсами для роботи. А я пішла в клас.
   Минуло 2 уроки, на перерві я стояла біля вікна і дивилася на красиву погоду. Як до мене підійшов Ким НамДжун.

- Погода красива. - сказав НамДжун.

- Ага. - підтвердила я.

- Щаслива на рахунок танців? - запитав НамДжун.

- А ти звідки знаєш? - запитала я.

- Тож я тоді був в класі коли ти прийшла від директора, і чув. - сказав НамДжун.

- Ааа, понятно. - сказала я - Звісно щаслива.

- Це добре. - сказав НамДжун - Люблю коли люди радіють.

   І ми разом дивилися в вікно. А коли пролунав дзвінок на урок, то ми пішли в клас і сіли на свої місця. Мені тоді було цікаво чому НамДжун підійшов до мене, але мені з ним було приємно розмовляти. В нього досить мужній красивий голос, а його посмішка це шось.
   Останні перерви я проводила з Чимином і Техеном. На кінець всіх уроків.

- Кстаті Халей. - сказав Чимин коли ми йшли по коридору.

- Шо? - запитала я.

- Ти ж зараз додому, а потім підеш думати над танцями? - запитав Чимин.

- Ну да. - сказала я.

- Тоді ми з тобою. - сказали хлопці, коли переглянулися.

- Аа, то ви просто хочете до хлопців? - запитала я.

- Да. - відповіли вони.

- Добре. Як раз може Хосок, мені допоможе з танцем. - сказала я.

- От бачиш, тобі теж треба до них. - сказав Техен.

- Добре, але спершу поїсте в мене. А то точно програєте на пустий шлунок. - сказала я.

   І ми пішли до мене додому, тата вдома не було. Коли ми говорили, то Техен захотів піцци, а Чимин підтримав його, ну і ми вирішили купити піцци. Зайшли в ближчу піцерію і купили. Коли прийшли до мого дому, то хлопці положили піцу на стіл. Поки хлопці возилися, то я сказала шо йду переодягатися.
   Зайшла я в свою кімнату скинула сумку і переодягнулася у вільні "широкі" білі спортивні штани, майку білу, кофту сіру на замочку і кроси білі. Зробила хвостика і спустилася до хлопців.
   Хлопці бачу теж час не гаяла, а вже їли піццу.

- Мені хоть оставте! - сказала я і підійшла до них.

- Та не переживай тобі ми оставили. - сказав Техен.

   Я сіла до них і теж почала їсти піццу. Доївши ми зібралися і пішли до хлопців. Через 8 хвилин ми були біля них.