Дозволь мені пізнати тебе

2

- Підемо зараз йдемо в кав'ярню? Я шалено хочу кави, — стогнала втомлено Лілі.

- Думаю, так. Я б не відмовилася від порції кофеїну, – усміхнено відповіла я.

Уже минули всі три пари, які були заплановані на перший день, і ми, виснажені, вирішили піти посидіти у найближчу до корпусу кав'ярню і дізнатися більше одна про одну. За цей час Лілі виявилася дуже приємною дівчиною. Вона відкрита і щира, а також любить поговорити про життя. Ми зайшли в тепле приміщення кав'ярні й сіли за столик біля вікна. Всередині дуже гарний інтер'єр в стилі модерн і тут так приємно пахло свіжою випічкою й корицею. Ммм... Одразу ж, як ми сіли, до нас підійшов офіціант років двадцяти, а то й менше. Мабуть, він також студент і заробляє собі тут час від часу, коли є вільна хвилина.

- Я буду лате й малиновий мус, — радісно сказала Лілі, коли робила своє замовлення.

- А я хочу какао з лимонним тартом, будь ласка, – ввічливо сказала я до нього, і він, усміхнувшись нам у відповідь, пішов.

- Він такий милий. Цікаво, як його звати? Де він вчиться? Невже у нашому університеті? – проводжала його поглядом Лілі.

- Його звати Дерек, – відповіла я, спостерігаючи за її реакцією.

- Звідки ти знаєш? – здивовано запитала вона.

- На бейджику було написано. Ти так пильно дивилася на його обличчя, що навколо себе нічого більше не помічала, — розсміялась я.

- Боже, Меган, ти ангел! Добре, що ти запам'ятала його ім'я. Я обов'язково його знайду, — говорила щасливо дівчина. — Розкажи щось про себе. Як життя закинуло тебе в Лос-Анджелес?

- Нічого цікавого. Я переїхала сюди із Торонто, щоб навчатися в університеті. Я думала вступати в місцевий університет, але так склалось, що моя сестра навчалася тут уже рік, і тому батьки прийняли рішення, щоб я подавала документи в цей самий університет.

- Вони тебе силою заставили сюди поступити? – здивовано поглянула на мене Лілі.

- О ні, що ти! Зовсім ні. У мене було багато варіантів, куди поступати, але цей університет був у списку також. Я задоволена своїм вибором і ні про що не жалію, – впевнено сказала я.

- Фух, а то я вже злякалась. У тебе сестра на другому курсі? Як її звати?

- Дженніфер.