- Меган!!! Я ж бачу, що це ти! Зупинись!
Я зробила так, як вона попросила і повільно обернулась. Такою розлюченою її ще ніколи не бачила.
- Що це за ігнор, Меган?! Я два дні тобі дзвоню і не можу додзвонитись. Пишу – ти теж не відповідаєш! Я ледь з розуму не зійшла!
- Лілі, заспокойся. Я ж написала вчора зранку, що зі мною все добре і не варто переживати, — знизила плечима я, чим ще більше роздратувала її.
- Заспокойся?! Це все що ти мені можеш сказати? – верещала вона. Всі студенти, які були навколо, звернули на нас увагу, — ти навіть не вибачишся?
- Пробач, я поступила неправильно залишивши тебе саму без відома.
- І це все? Ти не хочеш розказати мені де ти була весь цей час
Вона дивилась на мене склавши руки по боках, а я тихо промовила до неї:
- А ти не думаєш, що це місце не дуже підходить для таких розмов?
- Та мені здається, що тобі ніяке місце не підходить для спілкування зі мною. О Боже, Меган, я навіть бачити тебе після цього не хочу!
Подруга витерла сльози на щоці й залишила мене саму. Я й не догадувалась про те, що вона так сильно переживала за мене. Почуваю себе ще більш винною. Зразу згадала про Тревора. Мені потрібно з ним поговорити просто зараз. Побігла на перший поверх до загального розкладу занять. По ідеї, у нього зараз право і він в іншому корпусі. Чорт, у мене ж пара риторики... Але ж я мушу зараз пожертвувати парою риторики заради людини, перед якою я провинилась.
Я вибігла зі свого корпусу в наступний. Швиденько добралась на потрібний поверх і сіла на лавочку навпроти авдиторії. Набрала смс Тревору з проханням вийти на пару хвилин. З очікуванням дивилася на двері та чекала на нього. Через п'ять хвилин мого очікування, я вже зневірилась, що він вийде і зібралась йти до виходу, але двері різко відчинились і переді мною з'явився Тревор.
- Мег! Нарешті, я побачив тебе. З тобою все в порядку?
Він підбіг до мене і схопив мої долоні у свої.
- Пробач мені. Я не повинна була тікати від тебе, не сказавши ні слова. Це було так нерозумно...
Хлопець різко обійняв мене, чого я зовсім не очікувала і продовжила стояти з широко розплющеними очима. Він не ображений на мене?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Дозволь мені пізнати тебе
RomanceШкільні роки Меган не були казкою. Вступивши до університету, вона сподівається на те, що знайде своє місце серед людей і не буде більше такою невдахою, якою дівчина була в школі. Але чи думала вона, що доля внесе ці зміни так швидко? Вона отримає н...