16

281 27 0
                                    

- Меган!!! Я ж бачу, що це ти! Зупинись!

Я зробила так, як вона попросила і повільно обернулась. Такою розлюченою її ще ніколи не бачила.

- Що це за ігнор, Меган?! Я два дні тобі дзвоню і не можу додзвонитись. Пишу – ти теж не відповідаєш! Я ледь з розуму не зійшла!

- Лілі, заспокойся. Я ж написала вчора зранку, що зі мною все добре і не варто переживати, — знизила плечима я, чим ще більше роздратувала її.

- Заспокойся?! Це все що ти мені можеш сказати? – верещала вона. Всі студенти, які були навколо, звернули на нас увагу, — ти навіть не вибачишся?

- Пробач, я поступила неправильно залишивши тебе саму без відома.

- І це все? Ти не хочеш розказати мені де ти була весь цей час

Вона дивилась на мене склавши руки по боках, а я тихо промовила до неї:

- А ти не думаєш, що це місце не дуже підходить для таких розмов?

- Та мені здається, що тобі ніяке місце не підходить для спілкування зі мною. О Боже, Меган, я навіть бачити тебе після цього не хочу!

Подруга витерла сльози на щоці й залишила мене саму. Я й не догадувалась про те, що вона так сильно переживала за мене. Почуваю себе ще більш винною. Зразу згадала про Тревора. Мені потрібно з ним поговорити просто зараз. Побігла на перший поверх до загального розкладу занять. По ідеї, у нього зараз право і він в іншому корпусі. Чорт, у мене ж пара риторики... Але ж я мушу зараз пожертвувати парою риторики заради людини, перед якою я провинилась.

Я вибігла зі свого корпусу в наступний. Швиденько добралась на потрібний поверх і сіла на лавочку навпроти авдиторії. Набрала смс Тревору з проханням вийти на пару хвилин. З очікуванням дивилася на двері та чекала на нього. Через п'ять хвилин мого очікування, я вже зневірилась, що він вийде і зібралась йти до виходу, але двері різко відчинились і переді мною з'явився Тревор.

- Мег! Нарешті, я побачив тебе. З тобою все в порядку?

Він підбіг до мене і схопив мої долоні у свої.

- Пробач мені. Я не повинна була тікати від тебе, не сказавши ні слова. Це було так нерозумно...

Хлопець різко обійняв мене, чого я зовсім не очікувала і продовжила стояти з широко розплющеними очима. Він не ображений на мене?

Дозволь мені пізнати тебеWhere stories live. Discover now