Дозволь мені пізнати тебе

13

- Меган, ти мов принцеса. Ні, ні, ні. Ти королева! – захоплено крикнула Лілі, оглядаючи мене.

- Тобі не здається, що воно занадто «шикарне» для завтрашнього вечора? – розмірковувала я, крутившись перед дзеркалом.

Райлі з Ніколь досі не змогли відірвати від мене погляду. Ніколь покрутила головою і, нарешті, промовила.

- Меган, сукня – бомба. Бери його і будеш найкрасивішою на цьому вечорі.

Всі ми з очікуванням глянули на Райлі. Він голосно ковтнув і тоді лише сказав:

- Сукня цілком нормальна. Можеш купувати її, — байдуже сказав він, оглянувши магазин.

Тобто? А де подівся той погляд, який був ще декілька секунд тому?

- Мег, до речі, Райлі і Ніколь ідуть на вечір разом, — сказала подруга.

- Та ти що? – запитала я, глянувши на Райлі.

Він опустив голову до підлоги, щоб не дивитись на мене в такий момент

- Я не знала, що ви пара...

Райлі здивовано підняв брови вверх, а Ніколь кинула здивований погляд на Лілі:

- О ні... Ми просто, — почала виправдовуватись вона, а хлопець швидко обняв її за плечі та впевнено сказав:

- Так, ми разом. А що? Якісь проблеми, Мегс? – сказав зухвало хлопець, а я розлючено видихнула.

Ніколь глянула на нього так, явно не розуміючи, що коїться.

- Навпаки, я рада за вас, — з наглою посмішкою сказала я. — Я, до речі, теж іду не сама.

- О, так! Ти будеш в шоці, Райлі, бо Меган запросив Тревор, — розказала Лілі, а у Райлі помітно напружились вилиці, коли вона промовила ім'я «Тревор».

- Та невже? – спитав здивовано він. — Не думав, що між вами щось є.

- Так, щось є і ми завтра йдемо разом, — відповіла усміхаючись я.

Та ні, чесно, коли я згадую про Тревора — усмішка сама з'являється на моєму обличчі. Я вже навіть встигла скучити за ним. От уявляю, як він завтра побачить мене в цій сукні... Цікаво, яка в нього буде реакція?

- Ну що? Ти береш? – спитала Лілі, схрестивши пальці.

Я ще раз покрутилась і схвально кивнула. Подруга радісно поплескала в долоні.