Дозволь мені пізнати тебе

9

- Як ти взагалі тут опинилась? – сказав він і простягнув мені руку, щоб я встала.

Подавши руку у відповідь, він з легкістю підняв мене, але після удару у мене закрутилась голова і я трохи похитувалась

- Не твоє діло, Райлі. Краще скажи, як ти опинився в жіночому туалеті? – спитала роздратовано я і стряхнула бруд з одягу.

- Ем, взагалі-то на дверях пише, що це тимчасово загальний туалет, тому що інший закрили.

Я одразу ж подивилася на двері, де й справді висіла така табличка.

От я п'яна дурепа.

- Ну звісно, як я не побачила її зразу, — почала наївно виправдовуватись я, а Райлі лише з цікавістю витріщався на мене. — Щось не так?

- Мегс, ти пила, — скоріше ствердженням, а не питанням, промовив він мені.

- Я? Ні.

- Так, – продовжував пильно розглядати мене Райлі і заодно, посміхатись.

- О, Боже, ну випила я трохи й що? – тут я вже не витримала і викрикнула це, розмахнувши руками.

Це вийшло дуже «по-п'яному» і від цього я викликала ще голосніший сміх у хлопця. Вперше бачу, як він щиро сміється. Це звісно добре, що я змогла його розсмішити, але від його удару дверима, я дійсно протверезіла і вже не відчувала себе такою п'яною, як раніше. Скоріш за все, роздратованою.

Трохи посміявшись, Райлі промовив:

- Невже у нашу пай-дівчинку, вселились чортики?

- Думай, як хочеш, але я не п'яна. Якщо не віриш, то мені немає сенсу з тобою зараз розмовляти, — сказала ображено я і взявши свою сумку, обійшла хлопця й відчинила двері.

Я вже майже вийшла із вбиральні, але голос Райлі мене зупинив:

- До речі, тобі шикарно в цьому платті. Тобі потрібно частіше напиватись, якщо саме це заставляє тебе носити такі сукні.

Мої щоки вмить загорілися рум'янцем і я повернулася до хлопця обличчям. Але, на жаль, чи на щастя, Райлі вже заховався за дверима кабінки.

Придурок.

Я вийшла з коридору зі змішаними почуттями. Спершу я була розлючена, що взагалі його побачила, але коли він мені сказав, що я ши... Ні, Меган, він мудак. Але, чорт візьми, красивий мудак...