4

311 21 0
                                    

До вечора я сиділа за уроками та паралельно читала ті книги, які взяла в бібліотеці. Годинник показував дев'яту вечора. Батьки подзвонили, що затримаються на роботі, а ось де Дженніфер не знав ніхто. Раптом хтось грюкнув дверима. Я піднялася з ліжка і вийшла в коридор. Біля вхідних дверей стояла Дженні.

- О, привіт. Батьків немає вдома? – запитала вона, знімаючи свої туфлі.

- Ні, вони прийдуть пізніше, — виснажено відповіла я.

- Ти вечеряла? – Дженні зайшла на кухню, а я за нею.

- Не хочу, я тільки випила кави... Ти сьогодні пізно, щось сталося?

- Все нормально. Курси перенесли на годину пізніше. А потім ми з друзями поїхали на порт. Потусили й поїхали додому. Я теж вип'ю тільки кави.

- До речі, Дженні, я хотіла спитати, — з обережністю запитала я сестру й сіла навпроти неї, — Ти знаєш Райлі Деймонда? - Дженні мало не захлинулася своєю кавою і здивовано подивилася на мене.

- А чому ти питаєш? – відкашлявшись запитала вона мене.

- Просто з цікавості... Це брат моєї подруги в університеті. Сьогодні ми з ним познайомились і він передавав тобі палкий привіт, – промовила я. Дженні задумалась і ще довго не відповідала, але потім:

- Скажу тобі лише одне, сестричко. Тримайся від нього подалі. Він не той, за кого себе видає, — сказала розлючено вона і, помивши кружку, вийшла з кухні, гримнувши дверима.

Що це тільки що було? Дженні стала сама не своя. Я в здивованому вигляді сиділа на кухні та не розуміла, що тільки що відбулось. Чому вона так відреагувала? Що їх обох зв'язує? Я хочу це дізнатись. І дізнаюсь.


Дорогий щоденнику!
Дні летіли одні за одним. Щодня я ходила на пари, вчилася, зближувалася з Лілі. Все-таки, добре, що я зустріла її. Без неї університет був би занадто нудним. З Райлі ми рідко бачилися з того моменту, як їхали в машині. А як зустрічалися, перемовлялися лише одним «привіт». Як би я не хотіла щось дізнатися в Дженні про нього, вона зразу переводила тему або ж виходила з кімнати. Я обіцяю, рано чи пізно я знайду всі скелети у шафі сестри та Райлі.
А зараз спішу на пари. Першокурсникам сьогодні, нарешті, роздадуть ролі для новорічного виступу. Це буде моя перша роль, і я так хочу, щоб мені дали роль головної героїні. Побажай мені удачі!

Дозволь мені пізнати тебеWhere stories live. Discover now