Дозволь мені пізнати тебе

Пролог

Частина перша з циклу "Дозволь мені..."

Любе копіювання книги суворо заборонене і в разі плагіату - карається згідно з законом України "Про авторське право і суміжні права". Повторюю, що рейтинг книги - R, тому що у творі є уривки, які не бажано читати людям чутливим людям і людям молодше шістнадцяти років. Пам'ятайте, що сюжет книги - повністю моя бурхлива уява і я, як автор, не несу відповідальності за Ваше сприйняття історії.Дякую за увагу, приємного читання!

***

"І все на світі треба пережити, бо кожен фініш - це, по суті, старт."

Дорогий щоденнику!
Сьогодні 1 вересня. Мені, Меган С'юзі Гардінг, виповнюється 18 років. В цей день, я б хотіла написати про деякі події, які найбільш цікаві . По-перше, я починаю вести вже другий щоденник! І по-друге, сьогодні мій перший день в університеті. Чесно, я дуже переживаю і щиро сподіваюсь на те, що відразу ж зможу знайти друзів, і також зможу впевнитись в тому, що я обрала правильний факультет. Ми з сім'єю тиждень тому переїхали задля цього в Лос-Анджелес. Думаю, я не пошкодую про те, що приїхали сюди з Торонто...

- Меган! Якщо ти ще не готова, то я їду без тебе! – почула я крик своєї сестри, яка увірвалася в мою кімнату, немов дика.

- Дженні, тебе не вчили стукати у двері? – закотила очі я і приховала свою писанину.

- Даю тобі п'ять хвилин. Я не жартую, – пригрозила вона мені й грюкнула дверима.

Я тяжко вдихнула й перечитала все те, що написала за ці п'ять хвилин. Усміхнувшись сама до себе, я дописала:

Побажай мені успіху!

Відклавши щоденник в сторону, взяла свою сумку, кинула в неї два зошити, ручку, блиск для губ і вийшла з кімнати. Спустившись сходами, я потрапила на кухню.

- Сюрприз! – вигукнули мої батьки, вистріливши хлопавками й піднесши мені тортик зі свічками.

- Мамо, тату! Дякую, але для чого так... Гм, старатися?

- Меган, ми дуже раді, що в такий день у нас з'явилася ти. З Днем народження! – сказав тато, і вони обоє міцно обійняли мене.

- Я вас так люблю... І хочу, щоб з цього дня у нас все було добре. Нехай моє життя стане цікавішим і насиченішим на пригоди, – сказала радісно я і задула всі вісімнадцять свічечок на торті. Мені було приємно, що батьки так підготувались. — А зараз я спішу, тому ми всі відсвяткуємо увечері, домовились?

- Звісно, Меган. Нехай твій перший день буде вдалим, – сказала мама і лагідно поцілувала в щічку.

- Люблю вас, — швидко сказала я і, взявши яблуко зі столу, вийшла з дому.

День уже почався несподівано. Цікаво, що буде далі?...

Підкорюємо Wattpad разом! Якщо чекаєте на проду, тицьніть зірочку❤️
Люблю сильно-сильно❤️