6

319 32 1
                                    

Дорогий щоденнику!
Зараз я сиджу в студентській їдальні й п'ю цей розчин, який ніби-то називають кавою. Ну, але не в цьому річ. Учора Дженні "виставляла" мені свої претензії. І найголовніша з них - це перестати спілкуватися з Райлі. А я не знаю, як це зробити. Річ у тому, що я постійно знаходжусь з Лілі, а вона його сестра. Це означає, що я маю перестати спілкуватись із Лілі також? Але вона ж єдина моя подруга в цьому університеті. Вона чудова людина, друг, і я точно не кину її. До речі, Лілі та Райлі сьогодні не на заняттях. За словах подруги, вони поїхали в Портленд з батьком і повернуться лише завтра. До речі, добре, що сьогодні вже п'ятниця, і завтра нарешті вихідний...


- Хей, привіт, кудрявка! – почула я біля себе знайомий голос і підняла очі.

Це ж цей хлопець, якого я збила тоді з листочками... Він направляється прямо до мене. Чорт, чому мені завжди так «везе»?

- Хоча зараз, дивлячись на тебе, не знаю чи можу тебе так називати.

Ну, звісно ж, зараз я сиджу з прямим волоссям. Я зразу згорнула свій щоденник, і відпила трохи кави, аніж щось відповісти.

- Це тебе здивує, але я ніколи не була кудрявкою. Я така лише коли промокла під дощем, — відповіла ввічливо я.

- Ну тоді мені треба знати твоє ім'я, щоб якось тебе називати, правильно? – промовив він, усміхаючись мені на всі тридцять два зуби.

- Меган Гардінг, — сказала я і простягла йому руку.

- Тревор Блейк, — відповів він мені тим самим жестом і ми потиснули одне одному руки. - Чому ти сидиш тут одна?

- Я вчила сценарій, а мені це треба зробити до кінця цієї осені, а тут тридцять сторінок лише моїх реплік.

- Чорт, жорстоко. Чому саме акторський факультет?

- Це ж моя мрія. Я хотіла сюди поступити. І, якщо чесно, мені в кайф усе це вчити, — сказала я.

І це було справді так. Я ще з дитинства хотіла бути акторкою, тому що передивилася всі фільми з Анджеліною Джолі й ну просто марила думкою, як це бути на знімальному майданчику. Ця жінка – мій кумир усього життя. І я не шкодую, що поступила саме сюди, в Лос-Анджелес. Це ж місце народження кіноіндустрії!

- Я не дуже вірю у мрії. Тому що у мене є мрія стати президентом. І я на 99% впевнений, що вона не збудеться.

Дозволь мені пізнати тебеWhere stories live. Discover now