Пройти крізь туман: за межами реальності(Заморожено)

Двоє хлопців

Пройшов місяць. Вже скоро кінець травня, а значить кінець школи. Зараз п'ятий урок.
„Хм... ще два." Раптом біля мене з'явився Елайн. Я застила від шоку. „Його ж побачать!" Але коли я оглянула весь клас, ніхто не звертав увагу.
- Привіт. - звернувся хранитель. - Чому ти на мене так дивишся? А, ясно. Не хвилюйся мене ніхто не бачить. - я відразу заспокоїлася. - Якщо ти помітила, то у мене зараз трохи світяться очі. - від страху я не відразу помітила і тільки зараз побачила, що його очі справді відблискують фіолетовим кольором. - Поки я в такому стані, то мене ніхто не бачить. Ну крім тебе і Дарка. Але в такому стані я не можу далеко відходити від тебе. Якщо що біля твоїх друзів тоже зараз знаходяться хранителі.
Ми з Мією переглянулись.
Я хотіла запитати в Елайна, чому він тут, але зрозуміла, що якщо почну говорити зі стіною, то інші почнуть дивитися на мене, як на божевільну. Тому я просто поглянула на нього.
- Ти хочеш запитати, чому я тут так раптово?
Я легенько кивнула.
- Скоро літо, тому ми час від часу будемо приходити до вас.
Елайн поклав руку мені на голову і погладив. „Вони будуть інколи перевіряти чи ми в безпеці... Зрозуміло." Я взяла ручку і чернетку, щоб я змогла з ним поговорити, все одно урок нудний, та й друзі не проти поспілкуватися зі своїми хранителями.
Так пройшло два урока. Ми з Мією чекали хлопців на стадіоні, щоб трохи прогулятися після школи. Їм треба було зайти до вчительки з хімії. Раптом до нас підсіли двоє хлопців.
- Привіт, як вас звати? - сказав хлопець, сидячи біля мене.
Виглядають вони, як у фільмах, типові «погані хлопці».
- Вибачте, але у нас є хлопці і ваше спілкування нас не цікавить. - рішуче сказала Мія.
- Да ладно... не будьте такими сором'язливими.
- Ріно, вам допомогти? - запитав Елайн.
- Не хвилюйся, вони справляться. - звернувся до нього Дарк. Хранитель здивовано поглянув на Дарка, але заперечувати не став. Ріта вже хотіла втрутитися, але Елайн її зупинив.
Я задумливо поглянула на небо і запитала: - А ви вірите в Бога?
Вони поглянули на нас типу «А, ясно» і пішли, нічого більше не сказавши.