Пройти крізь туман: за межами реальності(Заморожено)

Повернення

Ми повернулися в маєток.
- Міє! - підбіг Нейт, як тільки ми зайшли за поріг. Він міцно обійняв дівчину. Його руки тряслись. Мія, яка по дорозі зігрілася і тепер могла сама стояти на ногах, намагалася заспокоїти хлопця.
Нік повільно підійшов до мене. Він закрив очі і притулив свого лоба до мого.
- Як ти?
- Все гаразд. Не хвилюйся.
- Я і не хвилювався. - спокійно відповів хлопець.
- А?
- Я знав, що у тебе все вийде. Який сенс хвилюватися.
Поцілувавши мене в лоб, він поглянув у сторону.
- А це хто?
- А тут вже потрібно пояснювати. - ніяково сказала я.
Ми намагалися коротко, але не упускаючи деталей, все пояснити. Поки Еміль тихо сидів у сторонці, а його сестра тримала за руку хлопця.
Нейт кілька разів вставав, бо хотів вдарити хранителя, але Мія і його батько зупиняли хлопця.
- І навіщо ви привели його з собою? - холодно запитав Роланд.
- Він попросив. Хотів вибачитися. - відповів Елайн.
- Хах, а раніше не міг?
- Він вже вибачався. - відвернувшись, промовила я.
- Як хоче хай вибачається, але я його ніколи не пробачу. - підскочивши з дивану, злісно промовив Нейт.
- Нейте...
- Що таке, Міє? Невже ти хочеш його пробачити!? Схаменися! Він тебе чуть не вбив!!
- Я і не говорю, що пробачу його. Його дії не можна виправдати, але... можна зрозуміти.
- Що...?
Еміль з надією поглянув на дівчину, але не втручаючись в розмову.
- Сам подумай 100 років терпіти біль. Тут будь-хто зійде з розуму.
Походу слова дівчини трохи охолодили шторм всередині Нейта, оскільки він замовк і сів назад.
- Гаразд. І що ти пропонуєш? - спокійно поцікавився батько Нейта. "Цікаво і в кого Нейт такий емоційний?" - Жертва в цій ситуації ти, тому і тобі вирішувати.
- Міє, у тебе є ідея? - запитала я, здогадуючись, що мої слова є правдивими.
І подруга, очікувано для мене, кивнула.
- І яка ж? - задала питання Ліззі.
Всі, хто знаходились у вітальні, поглянули на Мію.
- За мною, тобто за моєю каблучкою, зараз полює один лиходій і мені треба місце, де мене навряд чи шукатимуть...
- І ти хочеш, щоб Еміль тебе прихистив. - закінчила думку хранителька озера.
Дівчина лише кивнула.
- Якщо це допоможе мені спокутати провину перед тобою, то я тільки за допомогти. - відповів Еміль.
- А тебе ніхто не питає! – все ще розлючено відповів Нейт.
- А це досить гарна ідея. - погодився Елайн.