Пройти крізь туман: за межами реальності(Заморожено)

Вибір

Я зайшла у вітальню, де всі вже зібралися.
— Привіт, Ріно. Ти якраз вчасно.
— Привіт. Що таке? — не встигла я сказати, як в кімнату залетіли 5 вогників, які почали світитися і перетворюватися на людей. Перед нами з'явилися четверо дівчат і хлопець.
— Привіт. — весело сказала дівчина з вогненим волоссям і червоними, як кров, очима, і шрамом на губі.
— Добрий ранок. — сказала блондинка з сірими очима.
Нік і Нейт відразу впізнали хранителів, з якими вже зустрічалися уві сні.
— Як ви вже, напевно, зрозуміли це хранителі. — звернувся до нас Роланд. — Я вас представлю. Це Мія — цілителька, Нік — воїн, Нейт — мисливець і Ріна — заклинатель. — по черзі, показуючи на нас сказав він.
— Я Лорель. Хранителька озера Лорель. Стихія води.
— Ліка. Хранителька гори Еверест (найбільша гора світу). Стихія повітря. — представилась блондинка, поправивши окуляри.
— А я Ріта. Хранителька вулкану Етна. Моя стихія вогонь. — радісно промовила рижеволоса дівчина.
— Моє ім'я Елайн. Стихія електрики. — сказав хлопець з чорним волоссям і одною фіолетовою прядкою і фіолетовими очима, на лівому оці шрам.
— Лея. Хранителька болота Страху. Стихія природи. — сказала темноволоса дівчина і звернулася до хранителів. — Ви як хочете, а я вже вибрала. — продовжила вона, підійшла до Нейта, обійнявши його за плечі. — Ти ж не проти, красавчик?
— А ви про що? — ніяковіло запитав Нейт.
— То ви їм ще не розповіли? — здивовано спитала Лорель.
— Ми хотіли розповісти, коли ви прийдете. — відповіла Ліззі.
— Ясно. Четверо з нас вибирають одного з вас, щоб стати вашим хранителем. І один буде керувати процесом об'єднання. — пояснила Ліка.
— Але ви хранителі своїх місць. Як ви маєте об'єнатися ще з нами? — запитала Мія.
— Коли ми об'єднуємося з якоюсь людиною, то зв'язок з місцем, до якого ми прив'язані слабне. Стає трохи складно, тому не всі хранителі на це погоджуються.
— Ну що? Хто кого вибирає? — запитала Лея.
— Я буду керувати об'єднанням. — якось різко відповіла Ліка. Елайн поглянув на неї.
— Ну я вже вирішила. — сказала Лорель і підійшла до Ніка.
— О, ви подивіться, хлопців вибрали. Ви ж не забудьте, що вони вже зайняті. — проговорила Ріта.
— Та ми знаєм. — відповіла Лорель.
— Я беру оцю милашку. — промовила червоноока дівчина і взяла Мію під руку.
— Ну що ж, малишка, ти зі мною. — до мене підійшов хлопець поклав свою голову на мою і обійняв за шию. — Ти ж не проти?
— Ні... ем... малишка? — запитала я, піднявши голову.
— Ну я тепер типу твого старшого брата, тому ти для мене малишка.
— Ви ж хранителі певних місць. Ти не сказав свого.
— Печера правди. — у мене розширились очі від здивування. — Щось не так?
— А... ні.
— Точно?
— Просто мені здається це місце знайомим.