Пройти крізь туман: за межами реальності(Заморожено)

Прокляті предмети

– Доброго дня. – звернулася я до батька Нейта.
– Привіт, Ріно, ти щось хотіла?
– Так. У мене виникло питання.
– Яке?
– У книзі, яку я читала, була тільки загальна інформація про прокляті предмети. Тому у мене питання: що саме являють собою ці предмети? У формі чого вони? І, якщо я не помиляюся, то їх всього шість?
– Так, ти права. Їх всього шість. Згідно того, що я зміг дізнатися, то один з артефактів це дзеркало Темряви, а другий...  на кшталт дорогоцінного каміння. На рахунок другого інформація не точна.
– Дзеркало Темряви... дорогоцінний камінь... щось знайоме. – бурмотіла я. – Точно!
– Що сталося?
– Я зараз прийду. – сказала я, біжучи до своєї кімнати.
Зайшовши в кімнату, я швидко взяла щоденник.
«Емарте, можете, будь ласка, ще раз розповісти ту легенду про двох братів?»
«Так, звичайно.»
Як тільки на щоденнику з'явився повний текст, я сфотографувала його і відразу побігла у вітальню.
– Дивіться. – сказала я, показала телефон батьку Нейта і Роланду, який на той момент був у вітальні.
– Що це? – запитав Роланд, заглянувши в екран.
– Легенда, яку розповів мені Емарт. У ній також є дзеркало Темряви і дорогоцінний камінь, тобто кристал Світла. Це ж не може бути просто співпадіння? Ви так не вважаєте?
– Це справді дивно... але тут їх тільки чотири, коли проклятих предметів шість. – відповів Валентин.
– Хм... але все ж таки це підозріло. Навіть якщо цих артефактів чотири, це легенда, тому переказуючи іншим, щось могли забути. Ми не можемо закривати очі на те, що тут збіглися назви. Тому краще не відмовлятися від цієї зачіпки. – відповів Роланд.
– Ти правий. Ріно, я візьму твій телефон на кілька хвилин, щоб перекинути фотографію?
Я кивнула. Тоді батько Нейта підійшов до стола, щоб взяти свій телефон.
Роланд повернувся до мене і, посміхнувшись, погладив по голові.
– Молодець.