Так як нам сьогодні в школу не потрібно, ми зібралися у Мії вдома для обговорення подальших дій.
— Вам не можна тут залишатися. — серйозно сказала Лея, навіть дивно було бачити її таку серйозну, замість завжди радісної і трохи легковажної.
— Залишилося всього чотири дня. — відповіла Мія. — За цей час з нами нічого не станеться.
— Про що ти говориш!? Ви ж бачили, що сталося. Ви ще не готові до боротьби з ними. — заперечила її хранителька.
— Знаю... але я хотіла б нормально завершити цей рік, перед тим, як повністю поринути у світ магії. — продовжила вона, опустивши голову. Їй досі було складно прийняти все це. Ріта зітхнула. Вона розуміла свою підопічну. Майже 16 років жити нормальним життям і неочікувано дізнатися про "інший" світ.
Мії все таки було найважче з нас чотирьох прийняти реальність, але змінити цього вона не зможе. Ми не такі, як всі. Але й хранителів зрозуміти можна, вони не хочуть наражати нас на небезпеку.
— Я згідна з Мією. — сказала Лорель. —Але при двох умовах.
— Яких? — запитала я.
— Перша: під час ваших уроків ми будемо знаходитися біля вас. І друга: після школи ви відразу йдете додому і вам заборонено виходити на вулицю без нашої присутності. Це не складно. Ну так що, всі погоджуються?
— Так.
— Я згідна.
— Це розумне рішення.
— Якщо всі згодні, тоді вирішено.
Чотири дні пройшли непомітно, ми отримали всі табелі. Я, до речі, була на п'ятому місці в ретингу. Але тепер перед нами стояла ще одна проблема, до того як ми відправимося в особняк. Розмова з батьками.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Пройти крізь туман: за межами реальності(Заморожено)
RandomЩо чекає на наших героїв? Нові пригоди, нові емоції. Що нового вони про себе дізнаються?