Пройти крізь туман: за межами реальності(Заморожено)

Шкатулка

Ліззі і Роланд детально пояснили всю ситуацію, поки ми мовчки за всім спостерігали.
- Але ви говорите, що перший проклятий предмет викрадено. Тоді як ви збираєтеся захищати шкатулку? - запитав король, коли розповідь завершилася.
- Фелікс Велемирович повідомив, що візьме шкатулку під свій особистий захист. - пояснив Роланд.
- Хм...
- Ваша Величність. - королева наблизилася до свого чоловіка і щось тихо почала говорити, так що ніхто, крім нього, нічого не чув. - Я думаю варто віддати їм проклятий предмет. Ця проблема ельфів не стосується. Якщо шкатулка залишиться у нас, Даніель може напасти на наш народ.
- Ти права. - відповів король, але так, що вже почули всі і звернувся до нас: Гаразд. Ми віддамо її вам.
Королева взяла дзвіночок, який стояв поблизу, і задзвонила. За кілька хвилин до кімнати зайшов ельф.
- Принесіть ту шкатулку. - звернувся король, і ельф відразу вийшов.
За якусь мить він повернувся, тримаючи у руках шкатулку.
- Можете забирати. - сказав король і Роланд взяв її у'в ельфа.
Шкатулка виглядала дуже гарною: зроблена зі світлого дуба, розміром десь з долоню, з цікавими закарлючками по боках і вирізом (у вигляді ромбу) позаду.
- Ми дуже вам вдячні. - сказав Роланд, поклонившись, щоб виразити свою повагу. Ми всі, крім Леї, повторили за ним.
Хоча мені б і хотілося побути тут трохи довше, заглянути у місто ельфів, але Роланд і Ліззі вирішили відразу покинути це місце, щоб не наражати на небезпеку ельфів й віддати Феліксу шкатулку на збереження. "До речі, а не легше буде її просто знищити? Якщо хоча б одного з предметів не вистачатиме, тоді й проблем не буде... напевно. Треба буде запитати Роланда."
Але у нас не вийшло. Як тільки ми вийшли з замку...
- Хей. - привернула до себе увагу Мія. Як тільки всі повернулися до неї, вона показала на свою каблучку, яка вібрувала. А це означало, що наближаються темні духи...