Пройти крізь туман: за межами реальності(Заморожено)

Розмова

— Тоді давайте ви краще познайометеся, а через годину все обговоримо. — запропонував Роланд.
— Гаразд. Ну що, ходімо? — запитав Нейт.
— З тобою хоч на край світу. — відповіла Лея.
— Ти всім незнайомим це говориш?
— Можливо. — відповіла Лея і вони зникли за поворотом.
— Ходімо в мою кімнату. — сказала Мія, взяла Ріту за руку і повела за собою.
Лорель і Нік уже пішли. „Все відбувається занадто швидко.“
— Ходімо? — запитала я. „Що я взагалі маю говорити?“
Елайн кивнув і ми рушили в мою кімнату. Пів дороги ми йшли мовчки. „І про що говорити?“ Я поглянула на нього. Він просто йшов вперед.
— Тобі не цікаво, чому я обрав саме тебе? — раптом запитав Елайн.
— Хіба не тому що всіх уже обрали і залишилась тільки я?
— Насправді ми обрали ще до того, як прийшли сюди.
— Справді?
— Ага.
— Тоді чому?
— Не знаю чому, але коли побачив тебе, то ти мені показалась дуже знайомою. Ніби раніше ми вже десь зустрічались. 
„Може це бути через той сон?“
— Все може бути.
„Дарк?“
— Щось сталося? — запитав Елайн.
— Все гаразд. Зв'язок може з'явитися до об'єднання?
— Все може бути. — відповів хранитель.
„А?“ Я поглянула на Дарка, який подивився на мене і посміхнувся. Я перевела погляд на Елайна, який просто дивився вперед. Повернувши, ми прийшли до моєї кімнати.
— Ось моя кімната.
— Тут гарно. — сказав Елайн і сів на крісло
— Я хочу дещо запитати?
— Що саме?
— Чому Ліка так різко відповіла, коли у вас запитали, хто кого вибирає? Я розумію, що це складно і не всі погоджуються, але все ж таки це було трохи дивно.
— Вона не погодилась не тому що це буде складно.
— А чому тоді?
— Колись вона вже об'єднувалась з однією людиною, але вона не змогла його врятувати. Ліка винить у всьому себе, через що відтоді більше ні з ким не об'єднувалась.
Я не знала, що сказати. Це жахливо.
Раптом я помітила, що Елайн дивиться в сторону, де стоїть Дарк.
— Ем... Елайн, щось сталося? Ти когось бачиш?
— Ні. Не розумію чому, але це місце притягає мій погляд. І відчуваю чиюсь присутність, хоча нікого не бачу.
— А... що відбувається з хранителем після смерті людини, з якою він об'єднався?
— Під час об'єднання у хранителя і людини з'являються, щось типу татуїровок, які символізують їх. Якщо людину вбили, то частина татуювання, яка символізує цю людину зникає і залишається тільки частина хранителя. Вона(татуювання) не дозволяє  об'єднуватися з іншими, сковуючи ланцюгами. А під час використання великої кількості магії(стихії) завдає фізичного болю.
— Навіть під час битви? І татуювання ніколи не зникне?
— Так. Але це не головне. Хранитель об'єднується ж не з ким попало. Між ними з'являється певний зв'язок, тому хранителі важко переносять їхню смерть. І татуювання зникне тільки після смерті хранителя. Звісно, ми не помремо від старості або щось такого, але вбити нас можна, як звичайну людину. Тільки ми потім перероджуємося.
— Але якщо людина померла від тієї ж старості або від хвороби?
— Тоді татуювання повільно зникне саме. Але біль, звісно, буде, так само, як при втраті близької людини.
— А якщо навпаки помре хранитель?
— Все те саме відбувається з людиною, тільки трохи в легшій формі, і якщо вона немає магічних сил, то біль буде при важкій фізичній нагрузці.
— Але чому ви погодились на це? Для хранителів це складніше, ніж для людей. Не дай Бог, щось станеться, то ви будете страждати, поки вас не вб'ють.
— Чесно кажучи, я і сам не знаю чому погодився.