Пройти крізь туман: за межами реальності(Заморожено)

Битва в школі

Нейт швидше відійшов від шоку і вистрілив в найближчого від нас духа, попавши в область живота. Це затримало його, але два інших продовжили свій шлях. Один з них швидко дістався до мене і хотів вже напасти, але його зупинив, з'явившись переді мною, Елайн. Інші хранителі вже стояли біля нас.
— Ріно, можеш створити бар'єр? — звернувся до мене Елайн.
— Так. Зараз. — Я швидко відкрила книгу заклинань, знайшла потрібне і почала читати його. Навколо невеликого коридору почали з'являтися стіни магії.
— Вибачте, більший бар'єр я ще не в змозі створити.
— Все гаразд. Ти молодець. — сказала Ріта. — Але щоб вас випадко не зачепило, вийдіть за його межі. — продовжила вона, ухиляючись від магічної кулі.
Ми слухняно вийшли. Було видно спалахи блискавки, вогню, літали краплі води, землі. Звуки ударів. Але уже через декілька хвилин все закінчилось. В загалом битва тривала не довго, але для нас начебто цілу вічність. Після цього ми, звісно, не могли піти на уроки, тому вирішили піти додому і відпочити від пережитого стресу. Благо, жінка, яка сидить на виході зі школи, кудись вийшла і ми змогли спокійно піти. Хранителі допомогли нам і ми всі змогли благополучно дібратися до себе.
— Хей, Ріно.
— Так, мам?
— Мені подзвонила твій класний керівник і сказала, що тебе не було на останніх урок.
— А ти про це. Мені стало погано і пішла з уроків.
— Але чому ти мене не попередила?
— Коли я прийшла додому, то практично відразу заснула. Вибач, що не сказала раніше. — говорила я, опустивши голову.
— Гаразд... але давай домовимся, щоб такого більше не було.
— Ага. — відповіла я, посміхнувшись. Мама погладила мене по голові.
— Неси листок, напишу пояснюючу.