Кленовий лис

Глава 30 Бар

  *Субота 10:00*

 В номер зайшов Ваня з їжею.

—Ти б хоть трохи поїла, з такими темпами від тебе лишуться одні кістки.

— Не говори як моя баба.

— А в тебе вона є?

— Ні, вона померла в дитинстві.

— Ну значить я побуду замість неї, йди поїж.

— Не хочу, кусок в горло не лізе.

— Знаичить так або ти сама їж, або я тебе сам нагодую.

— Ладно, постав їжу і вийди з мого номеру.

— Ні, мені потрібно побачити що ти все з'їла.

— Ладно.

 Кіра закотила очі.

— Не поводься як стерво, коли ти була в підвалі ти по іншому до мене ставилась.

— Можливо це тому що я була ув'язнена, і щоб бути живою мені потрібно було так до тебе ставитись.

 Дівчина взяла їжу і поставивши на столик біля ліжка почала їсти. "Я не можу нормально їсти."

— Ти зірвала джекпот, тобі просто пощастило що босс виявилась твоєю сестрою.

— Нічого це не джекпот, я втратила свою команду.

— Ця команда і не була твоєю, я тобі дещо скажу... Ми лишили в живих Джейка і Макса.

— Правда?

— Так, документи ми получили, фактично нам потрібні були тільки ці папери, тому я вирішив залишити їх в живих.

— Я так рада що хотя б вони не постраждають, слухай, а як ти став мафіозі?

— Я був знайомий з Дереком, ми були друзями в школі, коли мені було 18, моя мати тяжко захворіла і мені потрібні були гроші, тоді я підробляв на трьох роботах, але грошей всеодно не хватало, я розносив листівки, підробляв офіціантом і мив підлоги. В один з днів, коли була моя зміна в кафе до нас зайшов Дерек, ми з ним розговорились і він мені запропонував роботу. Ну і з того часу я працюю тут.

— А мати? 

—Дерек перекрив всі  витрати на лікарства і моя мати зараз жива і здорова.

 Кіра вже доїла свою їжу.

— Рада що з нею все добре.

 Ваня кивнув і вийшов з номеру. "Я й не думала що в нього все було так погано, я хочу прогулятись, з такою зовнішністю мене ніхто не впізнає." Дівчина вийшла з номеру та зайшла в ліфт. "В мене грошей взагалі немає, можливо мені б зайти на свою квартиру і забрати гроші, ні це небезпечно, ладно я просто спущусь на перший поверх і просто прогуляюсь." Кіра спустилась на перший поверх, на ньому не було нікого крім Дерека.