Я не гей

Ер.5

Юнгі, Чімін та Чонгук розійшлися, але Пак з Чоном пішли до центру міста, де сіли на лавочку.

— Може, розкажеш, що це було?

— Він поцілував мене.

— А. Шо?

— Мг, сам шокований.

— І ти?

— Я не відповів взаємністю. Він же гомофоб, уяви що було б, якби я відповів?

— ...І все ж таки це дивно. Навіщо йому було тебе цілувати?

На це запитання Чонгук не мав відповіді.

— А він тобі подобається?

— Я вже казав, що він мій типаж.

— Типаж і подобається – різне.

І тут Чон замислився. Він почав згадувати його риси обличчя, його характер, моменти з ним. Найбільше він зауважував на його зелених очах, вони найбільше приваблювали його.

— Мабуть, він мене цікавить, але не більше. Не хочу закохуватися в гомофоб, це надто ризиковано.

Мін похитав головою і глянув у небо. Його друг занадто дивний.

_____________

Через два дні. Знову понеділок. Як шкода, що канікули не скоро, вони б зараз саме те.

— Сьогодні 10, у тебе дн через 3 дні, правильно? - спитав Чон.

— Угу.

— Потрібно подарунок купити! Блін, у вихідні зовсім часу не було.

— Та все добре, це не обовʼязково. Буде достатньо того, що ти просто прийдеш.

— Та ну. А хто ще буде?

— Аа... Я думав покликати Юнгі з Техьоном, але ти навряд чи цього хочеш, тож будемо вдвох.

— Слухай, якщо ти хочеш запросити цих двох, то запрошуй, це ж твій дн. 18 років лише раз у житті.

— Ти впевнений?

— Так.

— Добре, дякую)

Чон усміхнувся і поринув у тему уроку. Ці три дні пролетіли досить швидко. Так сталося, що на День народження Чіміна за їжею відправили Чонгука та Техьона. Перші 10 хвилин вони були зовсім неговіркі, від слова зовсім, але Чон постарався швидко розвіяти цю обстановку своїм гарним настроєм. Кіму нічого не залишалося, крім піддатися на це. На деякий час Те навіть забув про свою недоненависть до цього хлопця, але все знову повернулося на свої місця, коли вони зіткнулися з Йонхі.